Безхмарне небо: дальнобійні ракети класу "повітря-повітря" переосмислюють правила ведення бою.
Останні роки ознаменувалися бурхливим прогресом у розвитку ракет класу "повітря-повітря" великої дальності, що стосується як західних країн, так і нових учасників "осі зла" — Росії та Китаю. Хоча наразі важко стверджувати, хто вийде переможцем у новій гонці озброєнь, певні тенденції вже починають проявлятися.
У вересні цього року ми стали свідками вражаючого видовища - польоту американського палубного винищувача F/A-18E/F Super Hornet, який піднімався в небо з чотирма великими ракетами класу "повітря-повітря", створеними на основі корабельної ракети RIM-174 Standard ERAM. Крім того, літак також перевозив декілька ракет середньої дальності та кілька ракет малої дальності.
Інформація про створення авіаційної модифікації RIM-174 відома вже тривалий час, проте нещодавні випробування з широким залученням цих ракет наочно ілюструють зміни в концепції повітряних бойових дій.
Яка тема обговорюється? У двадцятому столітті повітряні бої зазнали значних змін, починаючи з традиційних гармат і кулеметів і переходячи до сучасних ракет класу "повітря-повітря". Спочатку використовувалися прості ракети, як-от AIM-9 Sidewinder малої дальності, але з часом з'явилися більш досконалі ракети середньої дальності, такі як AIM-120 AMRAAM.
Якщо перші, використовуючи інфрачервону систему самонаведення, можуть вражати повітряні цілі на дальності приблизно 20 км, то останні модифікації AMRAAM здатні збивати цілі на відстані до 160-180 км, використовуючи радіолокацію.
Отже, сучасні повітряні бої проводяться на значних відстанях, що перевищують пряму видимість цілей — до десятків кілометрів. Виглядає на те, що це лише перший етап, оскільки ракети нового покоління класу "повітря-повітря" здатні знищувати цілі на відстані до сотні кілометрів. На сьогодні такі технології активно розробляються, зокрема, в США, Росії та Китаї.
Особенности:
Авіаційні ракети дальнього радіусу дії стали справжнім фаворитом російських пропагандистів. Колись вони захоплювалися таємничою КС-172, проте, з огляду на обставини, виглядає так, що вона більше не існує. Тепер "чудо-зброєю" в їхньому арсеналі стала ракета Р-37М.
Російські експерти щедро використовують епітети, охарактеризовуючи її як найпотужнішу ракету серед аналогів.
"Російський винищувач досягнув нового рекорду, знищивши літак Збройних сил України на відстані 213 кілометрів!" - повідомляли російські джерела влітку, уточнюючи, що носієм ракети Р-37М виступав літак Су-35С, тоді як жертвою став, за їхніми словами, український МіГ-29.
Не будемо навіть намагатися говорити про можливість підтвердження цього "рекорду" — це неможливо, так само як і спростувати його. Варто відзначити, що українські винищувачі "МіГ" та "Су" виконували бойові завдання і досі продовжують це робити, незважаючи на те, що вже минуло три роки з початку повномасштабної війни.
Не варто забувати, що хоча росіяни позиціонують Р-37М як "нову", насправді мова йде про модернізовану версію старої радянською ракети Р-33, розробленої ще у 70-ті. Остання була призначена для перехоплення бомбардувальників і крилатих ракет та мала суттєве обмеження щодо ураження високоманеврових цілей.
Ще однією складністю може стати відстань, на якій радіолокаційні станції здатні виявляти цілі, зокрема російські літаки.
"Якби росіяни говорили про 170 кілометрів, то ще можна було б прийняти цю інформацію, але коли мова йде про 300, то це абсолютно необґрунтовано, – зазначає в інтерв'ю УНІАН авіаційний спеціаліст Анатолій Храпчинський. – Насправді ракети типу 'повітря-повітря' розраховані на використання радіолокаційних систем, які розміщені на борту літака. Коли росіяни стверджують, що їхній Су-35 може 'бачити' на відстані понад 300 км, це є відвертою неправдою, і виникає безліч питань щодо цієї ракети."
Навіть незважаючи на те, що дальність ракети Р-37М коливається в межах 170-200 км, вона все ж залишається вкрай небезпечною. Це перевищує дальність радянських та західних систем, які використовуються в Україні.
Особенности:
Як було згадано раніше, AIM-174 є вдосконаленою модифікацією зенітної ракети RIM-174 Standard Extended Range Active Missile (ERAM), також відомої як Standard Missile-6 чи SM-6.
Остання модель була введена в експлуатацію у 2013 році. Вона розроблена для ефективної протидії не лише пілотованим літакам і вертольотам, а й протикорабельним крилатим ракетам та безпілотним літальним апаратам.
З моменту зняття з озброєння ракети класу "повітря-повітря" AIM-54 Phoenix у далекому 2004-му, ВМС США не використовували спеціалізованих ракет класу "повітря-повітря" великої дальності, а основною ракетою для їх винищувачів виступала керована ракета середньої дальності AMRAAM.
Приблизно десять років тому ситуація почала кардинально змінюватись, оскільки Китай не лише розробив свій винищувач п’ятого покоління, але й активно працює над новими ракетами надвеликої дальності класу "повітря-повітря".
Щоб не відстати в "гонці озброєнь", американські військово-морські сили обрали стратегію мінімальних зусиль, протестувавши всі ключові технологічні рішення на вже перевіреній ракеті SM-6, замість розробки абсолютно нового зразка.
Такий підхід має очевидні недоліки, адже через величезні розміри колишню зенітну ракету неможливо розмістити у внутрішніх відсіках винищувача F-35, а при розміщенні виробу на зовнішніх пілонах втрачається головний козир літака - малопомітність. Мабуть, саме тому єдиним носієм AIM-174B є F/A-18, який ніколи не був "невидимкою".
Особенности:
У минулому році Китай опублікував фото одразу кількох винищувачів J-16, оснащених гігантськими ракетами класу "повітря-повітря" великої дальності PL-17, також відомих як PL-XX або PL-20.
Сам J-16 - це одна з численних китайських версій радянського Су-27. За своїми можливостями літак знаходиться приблизно на рівні російських Су-30/Су-35, також побудованих на базі старої "Сушки".
Щодо нової ракети, то про неї невідомо практично нічого, хоча звертає на себе увагу просто гігантська заявлена у ЗМІ дальність виробу у 300 (дехто навіть каже про 400!) км.
Згідно з оцінками західних експертів, для наведення на ціль на такій великій дистанції планується використовувати літаки з радіолокаційними системами, здатними "зачувати" об'єкти на значно більших відстанях, ніж звичайні винищувачі.
Вказується, що дана зброя розроблена для знищення літаків-заправників та ворожих літаків, обладнаних радіолокаційними станціями. Це означає, що вона націлена на великі, не маневрені об'єкти.
Проте, варто врахувати, що китайські військові можуть мати намір застосовувати PL-17 також для знищення більш маневрених літаків, зокрема американських палубних винищувачів. У такому випадку, дальність ракети може суттєво зменшитися.
Особенности:
На відміну від російської Р-37М і американської AIM-174B, нова європейська ракета є справжнім інноваційним продуктом без жодних застережень. Варто зазначити, що вона має значно меншу вагу в порівнянні з Р-37: 190 кг проти 600 кг у російської моделі.
Отже, Meteor за своїми розмірами майже ідентичний звичайним ракетам середньої дальності, таким як AMRAAM. Це дозволяє літаку нести більше ракет великої дальності.
Основною перевагою ракети Meteor є не лише це. Відомо, що вона оснащена прямоточним повітряно-реактивним двигуном, що надає їй кінетичні характеристики, які в три-шість разів перевищують показники стандартних ракет класу "повітря-повітря". Це означає, що у супротивника значно зменшуються шанси на виживання під час бойових дій.
Втім, і тут є підводні камені, адже Meteor - зовсім свіжа розробка, і її ще не встигли по-справжньому протестувати в реальних військових операціях.
Зазначимо також, що Meteor - зовсім недешева ракета. На момент 2019-го вона коштувала близько 2 млн євро за одиницю. Тобто приблизно стільки ж, скільки коштує сучасна крилата ракета типу Storm Shadow.
Визначити найкращу ракету великої дальності наразі практично неможливо, адже даних щодо бойового застосування цих виробів або нема, або зовсім мало. Окрім цього, існують секретні розробки, які ми ще не бачили "в залізі".
У цілому, американці виступають провідними експертами у сфері розробки озброєнь класу "повітря-повітря", зокрема, ракет з дальнім радіусом дії.
Коли мова йде про створення та застосування ракет дальнього дії типу "повітря-повітря", слід зазначити, що на сьогодні найвищі показники дальності та ефективності демонструють саме американські системи. Як зазначає авіаційний експерт Богдан Долінце в коментарі для УНІАН, "існують навіть проекти ракет надвеликої дальності, які, згідно з американськими оцінками, здатні вражати цілі на відстані до 1000 км. Проте це лише прототипи, які ще потребують подальшої розробки". Що стосується серійних моделей, то їх максимальна дальність наразі становить близько 200 км. Це обумовлено не лише характеристиками самих ракет, а й технічними обмеженнями бортових радарів літаків.
Що стосується України, то, на жаль, ми не маємо ракет класу "повітря-повітря", чия дальність могла б перевершити російські аналоги. Основним озброєнням винищувача F-16 є ракети середньої дальності AIM-120 AMRAAM, чия дальність варіюється в межах 100-180 км, залежно від модифікації. Нагадаємо, що дальність російської ракети Р-37М становить 200-300 км.
Аналогічна ситуація спостерігається і з ракетами MICA для літаків Mirage 2000-5, які планується передати Україні. Їхня дальність не перевищує 80 км. Тому Україні критично необхідні як нові винищувачі, так і сучасні системи озброєння класу "повітря-повітря", здатні конкурувати з провідними зразками, які має Росія.
