Габер: Для Туреччини БРІКС виступає як інструмент переговорів із Заходом та реакція на конфлікт в Україні.

Згідно з інформацією, що надійшла від Bloomberg, Туреччина висловила намір приєднатися до БРІКС — групи країн, що розвиваються, заснованої Бразилією, Росією, Індією та Китаєм.

Офіційно Туреччина не надає коментарів з цього приводу, але представник Партії справедливості та розвитку, очолюваної президентом Реджепом Таїпом Ердоганом, на пресконференції зазначив, що країна має намір приєднатися до цієї організації.

"Наш президент уже заявляв, що ми хочемо стати членом БРІКС. Наша вимога зрозуміла, процес триває. Конкретного розвитку цього питання поки немає. Коли буде, ми повідомимо", -- заявив Омер Челік.

Туреччина активно співпрацює з митним союзом Європейського Союзу та з 2005 року прагне офіційно стати його частиною. Окрім цього, країна є членом НАТО і першим у складі Альянсу державним учасником, що намагається приєднатися до БРІКС.

Чи означає цей крок, що Туреччина відступає від західного вектора розвитку, як Анкара посилить БРІКС та чи вплине це на підтримку Туреччиною України -- про це Голос Америки поговорив із Євгенією Габер -- старшою аналітикинею Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету та експерткою Атлантичної Ради.

Інтерв'ю було скорочено для підвищення ясності та зручності сприйняття.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Які економічні прагнення має Анкара в рамках БРІКС?

Євгенія Габер: Туреччина сподівається, що членство в альянсі з Росією, Китаєм та іншими впливовими країнами сприятиме покращенню її економічного становища. Проте для Туреччини участь у БРІКС має значно більше значення, ніж лише економічні вигоди.

По-перше, це можливість стати зв'язуючою ланкою між Сходом та Заходом. Це проєкт, що має значення для іміджу. Туреччина прагне бути частиною як західних демократичних альянсів, так і країн, що не належать до західного світу. На мою думку, це є більш переконливим фактором, ніж її економічні інтереси.

Оскільки для Туреччини важливими партнерами у сфері інвестицій та торгівлі залишаються Європейський Союз і Сполучені Штати, це економічне співробітництво залишається ключовим. БРІКС, за винятком Китаю, Індії та кількох інших країн, складається в основному з держав, чиї економіки все ще перебувають на етапі розвитку.

М.У.: Як на практиці може співіснувати участь у таких світоглядно протилежних альянсах?

Є.Г.: Для Туреччини стратегічна участь у НАТО завжди залишається на першому місці, незалежно від політичної ситуації, внутрішніх подій чи антизахідних настроїв, які можуть виникати в країні.

Основна концепція сучасного керівництва Туреччини полягає в тому, що це не дилема "або-або" — НАТО чи ШОС, Європейський Союз чи БРІКС. Туреччина прагне займати активну позицію в усіх глобальних процесах, взаємодіючи як з країнами Глобального Півдня, так і з Заходом і Сходом.

Постає питання: наскільки реально реалізувати це на практиці. Щодо БРІКС, наразі не йдеться про конкретні інтеграційні ініціативи чи економічні альянси, подібні до Митного союзу. Хоча Туреччина не є частиною Європейського Союзу, вона володіє митним союзом з ЄС і має намір його оновити.

Тому я не вважаю це переміщенням від європейського курсу до східного. Швидше, поки що немає суттєвих зрушень з боку ЄС, Анкара активніше укріплює свої позиції як регіональний лідер на альтернативних майданчиках. Проте, на мою думку, якщо б виникла ситуація вибору між ЄС і БРІКС, Туреччина, безсумнівно, зробила б вибір на користь Європейського Союзу.

М.У.: Це вже не вперше Туреччина заграє зі східним напрямком. Раніше Анкара купила російські системи протиповітряної оборони С-400, які спрямовані проти літаків НАТО. І після цього США наклали на Анкару санкції, виключивши Туреччину з програми реактивних літаків F-35. Також вони призупинили експорт для Туреччини винищувачів F-16. На вашу думку, які наслідки для Туреччини може мати вступ до БРІКС?

Є.Г.: На відміну від купівлі російських С-400, потенційний вступ до БРІКС, я думаю, не викличе якихось прямих наслідків у вигляді санкцій проти Туреччини з боку західних країн. Тому що в жодному статуті міжнародної організації не прописано, що країна не може бути одночасно членом якоїсь іншої організації.

У Туреччині це питання чітко усвідомлюють і активно використовують на свою користь. Тут це сприймається переважно як інструмент для дипломатичних маневрів з країнами Заходу: "Якщо прогресу в наших відносинах не буде, то світ для нас не закінчується. Ми можемо також налагоджувати співпрацю з Росією, Китаєм та іншими державами".

М.У.: Поряд із Туреччиною, 20 інших держав також подали свої заявки на вступ до БРІКС. Яким чином це вплине на розширення цього альянсу і які нові можливості можуть з’явитися перед ним?

Є.Г.: БРІКС увійшов до розповіді про світ після Заходу. Нещодавно до складу організації приєдналися Ефіопія, Єгипет та ОАЕ, а Саудівська Аравія отримала запрошення, у той час як Малайзія та Азербайджан розглядаються як можливі нові члени. Ці країни мають потенціал стати регіональними центрами впливу та активно шукають своє місце в новій глобальній реальності.

Кандидатура Туреччини на вступ до БРІКС значною мірою є реакцією на агресивні дії Росії в Україні та на відповіді західних держав на ці події. Турецькі аналітики зазначають, що Сполучені Штати більше не можуть вважатися єдиним глобальним центром впливу, здатним і готовим нести відповідальність за ситуацію в різних частинах світу.

Головне -- що про світопорядок, заснований на правилах, і про західноцентричний підхід можна забути. Іран, Росія, Китай, Індія, країни Глобального Півдня -- це ті країни, за якими майбутнє.

Реакція Туреччини на це дуже прагматична, як і вся зовнішня політика Туреччини: майбутнє світового порядку за новими центрами сили і тому Туреччині потрібно бути з тими, з яким майбутнє і потрібно домовлятися з усіма.

Включення Туреччини безсумнівно зміцнить позиції БРІКС. Проте, забезпечення безпеки Туреччини здійснюється через НАТО, особливо в умовах загроз з боку Росії. Наразі БРІКС, на жаль, є більш дипломатичним проектом, ніж реальним економічним альянсом.

На мою думку, Туреччина не має наміру активно інвестувати в розвиток нових форматів співпраці в межах організації, за винятком тих, що стосуються енергетики або транспорту.

Отже, майбутнє Туреччини, безумовно, пов'язане з НАТО, проте водночас БРІКС також відіграє важливу роль у зміцненні її позицій на регіональній арені.

М.У.: Яким чином участь Туреччини в БРІКС може вплинути на її позицію у війні між Росією та Україною, а також чи сприятиме це зміцненню відносин між Анкарою і Москвою?

Є.Г.: Позиція Туреччини по Україні кардинальним чином не зміниться -- їм важливо, щоб Україна не програла Росії, щоб Україна існувала як незалежна держава. Але водночас вони прагнуть уникнути нищівної поразки Росії, тому що для Туреччини це автоматично означає посилення Сполучених Штатів та інших країн, з якими у Туреччини зараз не найкращі відносини. Тому Анкара буде продовжувати політику балансування.

Чи сприятиме це зміцненню співпраці з Росією? Туреччина вже активно розвиває економічні зв'язки з Російською Федерацією. Вона відкрита до співпраці з усіма потенційними партнерами.

Проте, коли мова йде про військову підтримку, Туреччина має потребу в наявності сили, здатної протистояти російському впливу в Чорноморському регіоні, і саме Україна може забезпечити цю необхідну противагу.

Отже, я не очікую на поглиблення військової співпраці між Туреччиною та Росією, оскільки це суперечить національним інтересам самої Туреччини. Що стосується економічних ініціатив у галузі енергетики, транспорту та логістики, Туреччина завжди буде діяти в тих сферах, де це приноситиме їй вигоду.