''Медики повідомили, що ймовірність видужання є досить низькою...'' Викладач ''Школи супергероїв'' поділився емоційними аспектами своєї діяльності.
Учитель історії Євген Кравченко зі "Школи супергероїв, освітнього закладу на базі лікарні, де діти перебувають на тривалому лікуванні, розповів, що його вчительська праця є непростою, однак він знаходить силу у своїх учнях. У таких закладах особливо гостро відчувається важливість для дітей не просто мати змогу отримувати знання, а й відволікатися від хвороби і лікарняної палати.
Кравченко поділився цим у бесіді з ZN.ua. Цього року він отримав звання лауреата національної премії Global Teacher Prize Ukraine в категорії "Вибір серцем", що відзначає видатних педагогів.
За два роки його роботи у такому навчальному закладі траплялися випадки, коли діти помирали від хвороби або не отримували жодного шансу на одужання.
Вчитель поділився, що під час роботи в звичайній школі неодноразово замислювався про зміну професії, проте завжди відчував підтримку зі сторони учнів. Він зазначив, що кожному педагогу важливо відчувати значущість своєї діяльності та усвідомлювати, що їхня праця має сенс, оскільки вони допомагають, підтримують і сприяють розвитку молодого покоління.
"Один з моїх учнів - учорашній футболіст, хлопчина-восьмикласник - травмувався, і його паралізувало нижче пояса. Лікарі сказали, що шансів на одужання небагато. Звісно, він був дуже засмучений. І от коли ти приходиш до нього на урок історії, а наприкінці уроку бачиш посмішку хлопця, ловиш із ним одну хвилю, - це неймовірне відчуття. Він відволікається від своєї хвороби, лікарняної палати, затурканого батька, який уже не знає, до кого звертатися по допомогу", - сказав Кравченко.
Коли діти демонструють таку енергію, в учителя не залишається можливості бути вразливим.
"Це неймовірно, коли учень, який використовує комп'ютерну клавіатуру та мишу за допомогою ніг через фізичні обмеження, обговорює з тобою деталі Будапештського меморандуму та різноманітні історичні чи навіть наукові теми, про які більшість підлітків за межами лікарні часто не мають уявлення. Ти спостерігаєш за його розумом, відчуваєш внутрішню силу, з якою тримається кожна дитина. Бачиш, як на їхніх обличчях з’являються усмішки і покращується настрій. Для них стає трохи легше, і саме в цьому полягає твоя головна місія," - поділився вчитель.
Освіта та знання, безумовно, мають велике значення, але ще важливіше - це бути на зв'язку з дітьми та надавати їм підтримку. У лікарнях вони страждають від браку спілкування та психоемоційної допомоги.
"Як зазначила директорка нашого навчального закладу, ми виконуємо роль державних репетиторів: ми підтримуємо та розвиваємо знання учнів, але не оцінюємо їх. Для дітей це може бути досить незвично: як так, без оцінок? Крім того, що ми допомагаємо учням справлятися з труднощами соціалізації (адже в лікарні їм бракує спілкування), ми також формуємо позитивний імідж вчителя в очах дітей і їхніх батьків", - зазначив педагог "Школи Супергероїв".
Також Кравченко розповів, як ухвалив рішення приєдгатися до "Школи супергероїв". Коли він вперше прийшов до закладу для знайомства, там було дитяче новорічне свято з аніматорами і виставами, а у холі зібралися дітки з онкогематології - на візочках і з крапельницею.
У той час Кравченко зустрів двох юних хлопців — Дениса і Ігоря, які були надзвичайно захоплені історією. Чоловік регулярно навідувався до них, ще до того, як став працівником навчального закладу. Проте раптово стан здоров'я одного з хлопців почав значно погіршуватися.
"Кожної зустрічі я бачив, що стан хлопця погіршувався, й розумів, до чого все йде. Та все одно виявився не готовий - коли Дениса не стало, це було для мене надзвичайно важко. То був перший досвід, коли ти втрачаєш дитину, і я дуже сподіваюся, що останній. Дениса не стало в той день, коли я вперше офіційно вийшов на роботу як учитель історії Школи Супергероїв", - розповів педагог.
Як повідомляло OBOZ.UA, уряд ухвалив рішення про запуск за кордоном "Школи супергероїв" – мережі освітніх центрів для дітей, які проходять лікування або реабілітацію.
