Марс міг бути придатним для життя протягом тривалішого періоду, ніж це було припущено раніше.
Теплий і вологий клімат, придатний для існування життя, був на Марсі в перші сотні мільйонів років його історії. Однак тепер вчені дійшли висновку, що це могло тривати довше, ніж вважалося раніше.
Нещодавно опублікована в журналі Nature Communications стаття стверджує, що теплий і вологий клімат міг протриматися на Марсі значно довше, ніж це вважалося раніше. Це суттєво впливає на оцінки того, наскільки реально знайти на ньому життя зараз.
Вчені вже давно дійшли до висновку, що на початкових етапах розвитку Марса існувала рідка вода та атмосфера, яка була значно щільнішою, ніж сьогодні. Проте точні терміни, коли цей період завершився, залишаються предметом дискусій, і оцінки варіюються. Найбільш поширеною є думка, що це сталося приблизно 4,1 мільярда років тому.
Цю цифру піддали сумніву в рамках нового дослідження. Автори роботи вважають, що теплий клімат на Марсі існував принаймні до 3,9 мільярдів років тому. Основною підставою для такого висновку стали нові оцінки часу, коли на Червоній планеті припинило існування глобальне магнітне поле.
Магнітне поле планети зупиняє важкі заряджені частинки, що летять від Сонця. Якби його не було на Землі, то вони б врізалися у атмосферу, руйнували б молекули, а окремі атоми губилися б у космосі. Саме така доля спіткала більшу частину атмосфери та води на Марсі.
Витоком магнітного поля Землі служить її тверде ядро, яке обертається з дещо іншою швидкістю, ніж решта планетарної маси. Цей феномен відомий як динамо-ефект. Схожа ситуація мала місце і на Марсі, проте марсіанський "електромотор" зупинив свою роботу на самому початку формування планети.
Принаймні, таке заключення вчені дійшли раніше, аналізуючи стародавні кратери на Червоній планеті. Коли величезний космічний об'єкт вдарився в її поверхню, породи почали плавитися. Якщо в той час існувало певне магнітне поле, воно мало б "запечататися" в цих породах, надавши їм магнітні властивості.
Однак магнітні поля стародавніх кратерів на Марсі є вкрай незначними. Це змусило вчених припустити, що в момент їх утворення марсіанське динамо вже втратило свою силу. Проте нове дослідження спростовує цю теорію.
Дослідники застосували високоефективний мікроскоп для повторного аналізу структури відомого марсіанського метеорита Allan Hills 84001. Їхні результати свідчать про те, що метеорит насправді зазнав значного намагнічування, проте в той момент, коли це відбулося, магнітне поле Марса змінило свою полярність, що призвело до хибного висновку про його відсутність.
