Стратегії підвищення податкових ставок - переваги та ризики
Президент Всеукраїнської асоціації підприємців, член Наглядової Ради "Рада міст Захисти ФОП" та учасник Української Ради Бізнесу.
Декілька тижнів тому в українському парламенті було ухвалено за основу законопроєкт №11416-д, що передбачає підвищення податкового тягаря для підприємств. Це рішення містить ряд негативних аспектів, які можуть негативно вплинути на стабільність роботи компаній та економічну ситуацію в країні.
Проєкт зокрема передбачає підвищений військовий збір (ВЗ) для найманих працівників, порушення гарантій непогіршення умов оподаткування з боку держави, гарантій щодо стабільності умов оподаткування у правовому режимі Дія.City, додаткове адміністративне навантаження на бізнес без урахування поточних умов роботи прифронтових областей) - тож здебільшого покладає навантаження на сумлінний бізнес та найманих працівників.
Експерти з різних бізнес-асоціацій провели аналіз нововведень, викладених у законопроекті. Враховуючи важливість збільшення податкової бази для фінансування військових витрат держави, вони висловлюють такі пропозиції:
1. Беручи до уваги результати проведених порівняльних аналізів стосовно обсягів надходжень від підвищення витрат на ВЗ або від збільшення ставки ПДВ, пропонується:
- залишити поточну відсоткову ставку ВЗ на рівні 1,5% для зарплат працівників та інших доходів фізосіб, уникаючи додаткового фінансового та адміністративного навантаження на сумлінних платників податків.
- на період до двох років або до завершення воєнного стану тимчасово підвищити ПДВ на 2 процентних пункти.
Підвищення ставки ПДВ надасть держбюджету аналогічні за розміром суми надходження, як від підвищеного військового збору, проте буде мати значно менш негативні наслідки для економіки та не призведе до збільшення тіньової або ж незадекларованої праці.
2. Встановити варіативність військового збору для фізичних осіб-підприємців залежно від обсягу їхньої діяльності.
Доцільно розглянути можливість диференціації ставки єдиного податку для різних категорій фізичних осіб-підприємців, виходячи з їхніх доходів. Пропонується встановити для підприємців другої групи ставку, яка буде значно нижчою за ту, що передбачена в поточному законопроєкті, а для першої групи платників єдиного податку – ще нижчу, ніж для другої групи. Наприклад:
- визначити ставку військового збору для підприємців першої групи (ринкові та побутові послуги) на рівні 5% від мінімального прожиткового рівня.
- встановити ставку військового збору для ФОП 2, 4 групи - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
3. Гарантувати дотримання податкових умов у рамках правового середовища Дія.City.
Прийняття законопроєкту в його поточному варіанті суттєво негативно вплине на інвестиційний клімат для ІТ-сектора в Україні. Відповідно до закону "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", держава зобов'язалася зберігати стабільні умови для режиму Дія.City протягом 25 років.
Положення законопроєкту №11416-д, які суттєво модифікують умови функціонування режиму Дія.City, можуть призвести до серйозних негативних наслідків. Це, зокрема, включає зниження конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародній арені через збільшення витрат на послуги. Також можливий вихід частини компаній із правового поля Дія.City та зменшення використання гіг-контрактів як форми співпраці внаслідок втрати податкових переваг.
Вкрай важливим є забезпечення стабільності умов оподаткування резидентів Дія.City задля подальшого відновлення та розвитку галузі.
4. Строки подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -- фізичних осіб.
З ухваленням правила про перехід на щомісячну звітність необхідно забезпечити ясні гарантії з боку Уряду та визначити конкретні строки для реалізації економічного бронювання.
В умовах відсутності державних гарантій чинні правила сприймаються лише як додаткові труднощі в адмініструванні для малих і мікропідприємств, накладаючи на ММБ непотрібні зобов’язання у вигляді звітності, яка не приносить користі.
Крім зазначених вище змін - вкрай важливою є реальна детінізація економіки, що є вимогою бізнес спільноти та скорочення всіх другорядних видатків держбюджету.
Підняття ставки ПДВ (замість підняття військового збору) - дасть можливість рівномірно розподілити податкове навантаження, не лише на легальний бізнес, а і на бізнес якій що знаходиться в "тіні".