Успішний підсумок євроінтеграційного процесу Молдови став можливим завдяки зусиллям діаспори: які ще несподівані моменти виникли під час голосування в країні?

20 жовтня в Молдові пройшли президентські вибори, супроводжувані конституційним референдумом, на якому обговорювалася європейська інтеграція держави. Результати виявилися неочікуваними.

Отже, діюча президентка Молдови Мая Санду, яка активно підтримує Україну в конфлікті з Росією, займає перше місце у першому турі президентських виборів. Згідно з підрахунками 97,88% протоколів, вона отримала трохи більше 41% голосів. Цю інформацію надає Центральна виборча комісія (ЦВК) республіки.

На другій позиції опинився звільнений генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії, отримавши понад 26% голосів. Третє місце в рейтингу займає Ренато Усатий, з показником трохи більше 13%.

З огляду на результати, країну очікує другий тур президентських виборів, оскільки ніхто не набрав більш ніж 50% голосів. Він запланований на 3 листопада, де зійдуться проєвропейська Санду та проросійський Стояногло.

Згідно з інформацією молдовської Центральної виборчої комісії, після обробки 99,46% голосів, було зафіксовано підтримку населення Молдови на конституційному референдумі, що стосується вступу країни до Європейського Союзу. Однак, варто зазначити, що розрив між прихильниками та противниками виявився досить незначним — всього 12 243 голоси.

Відповідно до отриманих результатів, 50,41% голосуючих висловилися "за" внесення євроінтеграційного курсу до конституції на референдумі, тоді як 49,59% проголосували "проти". Таким чином, основний закон Молдови тепер буде доповнений положеннями, що стосуються її європейської інтеграції.

Цей позитивний результат для Молдови став можливим завдяки... діаспорі. Лише після отримання інформації з закордонних виборчих дільниць, де мешкає проєвропейськи орієнтоване населення, результати змістилися на користь прихильників євроінтеграції. Отже, голоси молдован, які проживають в Європейському Союзі, США та Канаді, значно сприяли зменшенню розриву.

Самі громадяни Молдови висловили заперечення щодо інтеграції своєї країни з Європейським Союзом. Це сумна тенденція, адже навіть у Кишиневі 44% виборців підтримали негативну позицію щодо європейського курсу, що становить майже половину населення столиці. У найбільш проросійському регіоні Гагаузії ж негативні відповіді досягли вражаючих 95%.

"Громадяни Республіки Молдова висловили свою позицію, і більшість обрала європейський курс. Я хочу висловити вдячність усім, хто взяв участь у виборах. Незалежно від того, де ви голосували — у Сороках, Кишиневі, Штефані Воде, Мілані чи Дубліні, рано вранці чи пізно вночі — ви зробили вибір на користь того, що Молдова повинна прагнути до миру і процвітання", — зазначила Санду у своїй промові.

За словами політикині, деякі молдавани справді не розуміють, що таке ЄС, але були й ті, хто продав голоси. Вона вважає, що легше випробовувати методи підкупу на таких маленьких країнах, як Молдова.

"Те, що сталося вчора і протягом останніх двох років, є наступом на нашу демократію і свободу нашого народу. Напад на прагнення нашого народу бути частиною європейської сім'ї миру", -- зазначила Санду.

Діюча президентка Молдови звернулася до населення, закликавши їх активно брати участь у голосуванні та висловлювати свої думки під час другого туру президентських виборів.

"Наше європейське бачення повинно слугувати захистом від агресії. Давайте відкладемо політичні суперечки до завершення виборів. Повернемося до наших зауважень тоді, коли демократія та наш європейський курс не будуть під загрозою", – зазначила Санду.

Депутат Європейського парламенту від Румунії Зиґфрід Мурешан, який очолює комітет з парламентаризму, висловив думку, що результати референдуму "свідчать про перемогу народу Республіки Молдова та поразку росії". Він акцентував увагу на тому, що забезпечить підтримку з боку Європейського Союзу для євроінтеграційного курсу Молдови (нагадаємо, що влітку 2022 року Україна та Молдова отримали статус кандидатів на вступ до ЄС).

21 жовтня, в ході брифінгу в Брюсселі, речник Європейського Союзу Пітер Стано повідомив, що президентські вибори в Молдові, а також голосування на референдумі щодо європейської інтеграції країни, пройшли в обстановці безпрецедентного втручання та залякування з боку Росії та її союзників.

Він підкреслив, що зовнішні втручання та маніпуляції інформацією з боку Росії щодо Молдови мають численні "аспекти та форми", і їх використання проти цієї країни розпочалося ще до виборчого процесу. Зокрема, мова йде про спроби підкупу виборців, що підтверджується даними урядових структур. Окрім того, Росія та її посередники почали активно впроваджувати свою пропаганду на території Молдови задовго до виборів, а не лише в останні дні чи тижні перед ними. Відповідаючи на цю підривну активність, Європейський Союз понад півтора року тому ініціював спеціальну місію партнерства з Молдовою, метою якої є підвищення її стійкості та здатності протистояти зовнішнім втручанням та маніпуляціям інформацією.

"Після початку злочинної агресії росії проти України Молдова також опинилася під ударом... ЄС отримує таку інформацію від влади Молдови, від делегації ЄС та від країн-членів, які мають посольства в країні. Тож ми маємо можливість отримувати (достовірну) інформацію, з якою працюємо, і ми можемо говорити, що Молдова постає перед дійсно безпрецедентними спробами залякування та зовнішнього втручання з боку росії та її проксі", -- заявив речник ЄС.

У кремлі традиційно "категорично відкинули" звинувачення у втручанні у виборчий процес в Молдові.

Раніше віцепрем'єрка Молдови з питань євроінтеграції Крістіна Герасимов заявляла, що росія витратила близько 100 мільйонів євро на дезінформаційні кампанії та операції з дестабілізації, намагаючись зірвати президентські вибори в країні та референдум щодо її європейської інтеграції. А президентка Молдови Мая Санду звинуватила росію у спробі державного перевороту і назвала її "загрозою безпеки".