Президентські вибори в США: чи повинна Литва турбуватися?
Дональд Трамп на фоні Камали Гарріс / Фото AP
Сьогодні глобальна увага прикута до передвиборчих перегонів у Сполучених Штатах. Битва за голоси триває до самого кінця, а європейські політики активно аналізують, який із кандидатів може стати більш вигідним для Європи. Проте експерти, з якими спілкувалося LRT.lt, наголошують, що країнам Балтії не варто турбуватися, незважаючи на результати виборів, хоча питання підтримки України залишається надзвичайно важливим.
5 листопада громадяни США зберуться на виборчих дільницях, щоб визначити, хто з двох кандидатів - республіканець Дональд Трамп або демократка Камала Гарріс - стане 47-м президентом Сполучених Штатів. Прогноз від The Economist, опублікований 3 листопада і заснований на результатах низки опитувань, свідчить про можливу перемогу Дональда Трампа. Середнє число виборців, яке отримує Трамп у різних опитуваннях, становить 270, тоді як Камала Гарріс має 268.
Проте фахівці підкреслюють, що подібні моделі та прогнози лише відображають непередбачуваність цих виборів, а також вказують на те, що жоден з кандидатів не може бути впевнений у своїй перемозі. Безсумнівно, К. Гарріс вже заручилася підтримкою 226 голосів вибірників у демократично налаштованих штатах. У свою чергу, ситуація з Д. Трампом є дещо складнішою — він, імовірно, має близько 219 голосів вибірників.
Проте залишається невизначеним, яку стратегію кожен з кандидатів реалізуватиме, якщо здобуде перемогу. Це може бути під впливом не лише особистих поглядів самих кандидатів, але й політичної лінії партії та керівництва, яке вони створять.
Основне питання полягає в тому, яку роль повинні відігравати Сполучені Штати на глобальній сцені. Чи варто США активніше чи менш активно залучатися до підтримки міжнародного порядку, заснованого на правилах, за межами своїх кордонів? - зазначає в інтерв’ю LRT.lt Хельга Кальм, голова Конференції Леннарта Мері та дослідник в Міжнародному центрі оборони і безпеки (ICDS), обговорюючи виклики, які стоятимуть перед майбутнім президентом.
На думку фахівця, обидва кандидати звертають увагу на три ключові "світові арени": Європу, де перебувають союзники НАТО та триває конфлікт Росії з Україною; Близький Схід, де загострюються протистояння між Ізраїлем і Іраном разом із його партнерами; а також, без сумніву, Китай.
Які зміни можуть очікувати Європу, якщо К. Гарріс стане першою жінкою-президентом, або якщо Д. Трамп знову займе президентську посаду?
Дональд Трамп: дарунок для Європи?
Поки в США тривають запеклі бої з питань внутрішньої політики - від економіки до абортів - Європа, затамувавши подих, стежить за зовнішньополітичними виступами обох кандидатів. В останні тижні передвиборчої кампанії впливовий європейський політичний сайт Politico опублікував статтю, в якій 6 європейських чиновників і дипломатів заявили, що перемога Трампа - це саме те, що потрібно Євросоюзу.
"Відновлення Д. Трампа могло б стати позитивним стимулом для ЄС, що сприяло б його прогресу, подібно до того, як пандемія чи енергетична криза вплинули на ситуацію після війни в Україні," - висловив думку один з високопрофільних дипломатів ЄС у коментарі для видання.
З їхніх слів, президентство Дональда Трампа буде настільки антагоністичним до Європи, що у ЄС не залишиться іншого виходу, окрім як збільшити військові витрати, укріпити технологічну інфраструктуру та уточнити свою стратегію щодо Китаю. Це також підтверджується його власною критикою союзників по НАТО під час виборчої кампанії, які не виконують вимогу витрачати 2% свого ВВП на оборону.
Президент однієї з великих держав піднявся і запитав: "Слухайте, якщо ми не виконаємо наші зобов'язання і Росія вирішить напасти, ви будете на нашому боці?" На це я відповів: "Ви не виконали свої зобов'язання і затримуєте платежі? Ні, ми не станемо вас захищати. Чесно кажучи, я б заохочував їх робити все, що їм хочеться. Ви повинні виконувати свої фінансові зобов'язання. Ви повинні розраховуватися за своїми рахунками", - зазначив Д. Трамп під час передвиборчого мітингу в Південній Кароліні в лютому.
Ця риторика, а також схожі висловлювання, супроводжували Д. Трампа на протязі всієї його виборчої кампанії. Однак, як зазначила Х. Кальм в інтерв'ю для LRT.lt, Литва та інші країни Балтії не повинні впадати в паніку, незалежно від того, хто стане переможцем.
"Як союзники, ми добре фінансуємось і прихильні до спільних цінностей, тому з нами легко працювати", - підкреслює вона.
"У будь-якому випадку немає підстав для тривоги; часом ЗМІ можуть перебільшувати нереальні страхи та відчуття безвиході, які переживає Європа," - зазначила вона, коментуючи публікації, пов'язані з побоюваннями щодо можливого повернення Д. Трампа до Білого дому.
Тим часом, якщо Камала Гарріс буде обрана, вона, ймовірно, займе позицію, схожу на ту, яку зараз обіймає демократ Джо Байден. Німецькі аналітики вважають, що її перемога викликала б "зітхання полегшення" серед населення.
"Вона дає людям надію. Буде величезною перемогою, якщо вона приєднається до демократичних сил у США та Європі", - сказала DW депутатка Європейського парламенту Тінеке Стрік, додавши, що Трамп, найімовірніше, буде схильний загравати з автократами світу та заохочувати їх.
Кандидатка від Демократичної партії, приймаючи свою номінацію для участі у виборах, у своїй промові підкреслила, що планує "працювати в тісній співпраці зі союзниками США" та виразила свою беззастережну підтримку НАТО.
Проте Хельга Кальм підкреслює, що питання виділення 2% ВВП на потреби оборони залишатиметься актуальним, незалежно від того, хто стане новим кандидатом.
"Питання 2% стало актуальним для всіх президентів США з 2014 року, в тому числі для демократа Барака Обами. Єдине, що відрізняє їх, це спосіб і місце, де вони висловлюють своє незадоволення союзниками, які не дотримуються своїх зобов'язань," - зазначає експерт ICDS.
Невизначеність, що охоплює Україну.
Одним із найважливіших питань для Європи, особливо для Східної Європи, є війна Росії проти України. Обидва кандидати неодноразово висловлювалися з цього питання, і їхні позиції розходилися. Коли під час дебатів Трампа і Гарріс запитали, що б вони зробили в разі війни в Україні, кандидат від республіканців спробував уникнути прямої відповіді. Він сказав, що хотів би, щоб "війна припинилася, щоб були врятовані життя".
"Ми граємо з Третьою світовою війною, і де наш президент? Ми навіть не знаємо, чи є у нас президент, (...) чи живий він", - продовжував нагнітати градус дискусії Д. Трамп.
Згодом він не раз згадував про свій вигаданий план, який нібито міг би зупинити війну в Україні всього за добу, а також наводив погрози Дональда Трампа, адресовані президенту Росії Володимиру Путіну, стверджуючи, що вони мали ефект. Колишній президент також регулярно висловлював незадоволення щодо американської підтримки України, вважаючи, що європейські союзники роблять недостатній внесок у цю справу.
Проте українська сторона не раз висловлювала сумніви щодо тверджень Дональда Трампа та його можливостей миттєво припинити війну. В інтерв'ю для Wall Street Journal Володимир Зеленський підкреслив, що йому не зрозуміла заява Трампа про можливість завершення конфлікту за один день, якщо Київ і Москва погодяться на переговори.
За словами Рут Дейермонд, старшого викладача на факультеті військових досліджень Королівського коледжу в Лондоні, результат виборів стане визначальним фактором у завершенні війни в Україні.
"Серед основних зовнішньополітичних пріоритетів Дональда Трампа, який залишався незмінним з моменту його обрання у 2016 році, було, за його словами, прагнення до співіснування з Росією. Він висловлював бажання, щоб війна завершилася швидко, і, на мою думку, на умовах, вигідних Росії," - зазначає Р. Дейермонд.
Проте стратегія К. Гарріс щодо України може не відповідати сподіванням Києва. Після того, як В. Зеленський представив "План перемоги" Д. Байдену, Д. Трампу та К. Гарріс, остання не висловила чіткої позиції стосовно можливості задоволення прохання В. Зеленського про надання дозволу на удари по цілях на території Росії або щодо постачання ракет з дальньою дією. Крім того, вона не прокоментувала запит України про приєднання до НАТО, який є першим пунктом у списку пріоритетів.
Демократка не раз підкреслювала свою підтримку України в її боротьбі з Росією та намір продовжити політику Джо Байдена. Проте в минулому існували чутки про те, що між Володимиром Зеленським і Камалою Гарріс виникли певні непорозуміння. Згідно з інформацією, віцепрезидентка Гарріс та Зеленський зустрічалися на Мюнхенській конференції з безпеки перед початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Обидві сторони визнали, що агресія з боку Росії неминуча, але їхні погляди щодо необхідних дій розійшлися.
За словами колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова, які наводить The Times, В. Зеленський закликав США запровадити превентивні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить В. Путіна переглянути своє рішення про вторгнення, і водночас просив надати Україні зброю, але К. Гарріс відхилила обидва прохання.
Вона підкреслювала, що США не мають права вводити превентивні санкції проти Росії, адже покарання може бути застосоване лише після вчинення злочину. Як зазначив О. Резніков, замість того, щоб надати обіцяну сучасну зброю, американська сторона тиснула на В. Зеленського, змусивши його оголосити про неминучість вторгнення.
В. Зеленський чітко запитав у К. Гарріс: "Ви прагнете, щоб я це визнав, але яка ваша вигода від цього? Якщо я визнаю це під час нашої розмови, ви запровадите санкції?" На це питання він не отримав жодної відповіді, - згадує О. Резніков.
Х. Кальм акцентує увагу на тому, що, незважаючи на різноманітні висловлювання в громадському середовищі та в ході виборчих перегонів, залишається невідомим, якою насправді буде позиція кандидатів у разі їх обрання на пост президента.
"Багато чого залежатиме від команди, яка оточуватиме президента, хто буде його державним секретарем або міністром оборони. Поки що зрозуміло, що ніхто з них не зацікавлений у відправленні американських військ в Україну", - каже експерт ICDS.
