Психологічний профіль Трампа: які перспективи відкриває новий американський президент для України

У цьому блозі ми спробуємо розібратися, стиль мислення Трампа впливає на міжнародну політику, та які підходи будуть найефективнішими в діалозі з ним.

Важко знайти більш провокаційного та обговорюваного політика, ніж новообраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. Його висловлювання не раз ставали предметом суперечок, і ця тенденція, безсумнівно, продовжиться. Вплив його рішень та зовнішньої політики на світ буде суттєвим, і всі країни, зокрема Україна, намагаються проаналізувати, чого можна чекати в майбутньому. Я б хотів поділитися своїм баченням особистості Дональда Трампа, адже це може дати важливі підказки щодо його мотивів, пріоритетів та допомогти краще спрогнозувати його подальші кроки.

Складно визначити, як Трамп веде свої справи в бізнесі, але обережність у політичному контексті явно не є його рисою, особливо коли йдеться про його висловлювання щодо війни між Україною та Росією. Боязнь наслідків, навіть найсерйозніших, таких як ядерний конфлікт чи ескалація ситуації, не вписується в його стиль. Тому покладатися на те, що він проявить стриманість, не має сенсу.

Друга характерна риса Дональда Трампа -- відсутність послідовності. Сьогодні він може вирішити вести переговори з Путіним, але це ні про що не говорить та не дозволяє робити ніяких висновків, бо завтра політик може здивувати зміною пріоритетів. Не варто від нього чекати логічних кроків на кшталт: "спілкується з Путіним -- то він за Путіна, говорить із Зеленським -- то він на нашому боці". За кожною сказаною Трампом літерою "А", може йти зовсім не "Б", і навіть не "В".

Трамп щиро вірить (і він це декларує у своїй книзі "Як стати багатим"), що не можна досягти чогось великого, якщо дотримуватися правил. Тому сміливо та впевнено їх порушує -- як на дипломатичному рівні, так і на етичному. Його стратегія полягає в тому, щоб виходити за рамки, тому не варто очікувати, що він раптом почне грати за правилами.

Це гарний знак для нас. Він завжди чітко розуміє свої інтереси та знає, чого хоче, а значить з ним простіше домовлятися. Цьому також сприяє його прямолінійність. Так, він може часто змінювати думки та курс, проте робить це прозоро -- ніколи не приховує своїх намірів, що значно полегшує комунікацію.

Він не поділяє європейські гуманістичні цінності, що акцентують увагу на підтримці вразливих, а також принципи рівності та інклюзії. Трамп вважає, що сила має велику цінність, тоді як слабкість сприймається як недолік. Хоча це викликає певне занепокоєння, за умови правильного підходу, така позиція може виявитися корисною. Я маю на увазі, що в Західній Європі іноді занадто поблажливо ставляться до слабкості, що призводить до ситуацій, коли люди свідомо обирають не працювати, покладаючись на соціальні виплати. Якщо Трамп не відступить у протилежний бік, його висловлювання можуть допомогти знайти оптимальний баланс у цій ситуації.

Ще один мінус, на який України варто зважати, полягає у тому, що Трамп -- великий прагматик. Йому не знайомі ідеалізовані погляди, і війну між Україною та Росією він вважає прагматичним конфліктом, а не "боротьбою добра зі злом". Для нього важливі цифри та вигода -- лише через ці концепції він сприймає світ.

Тому головне у комунікації з Трампом -- практичні доводи та чіткі аргументи. На відміну від попередника, він хоче знати лише одне -- навіщо США повинні допомагати Україні виграти, та що він та його країна від цього отримають. І доводити це потрібно з позиції рівноправного партнера, бо, пам'ятаєте, Трамп не любить слабких. Будь-які спроби маніпуляцій через високі ідеї лише роздратують його, тому лише чітка вигода та користь стануть ваговим аргументом у переговорах.