Як сучасні засоби масової інформації впроваджують принципи різноманітності та формують контент, який враховує потреби різних спільнот.

На п'ятому Форумі союзників "БАМ!" (бізнес / активізм / медіа), який організував ГО "Точка опори ЮА", учасники мали змогу обговорити, як сучасні медіа можуть впроваджувати принципи різноманіття, а також які методи є найбільш дієвими для створення контенту, що враховує інтереси різних груп та сприяє соціальній єдності. Щорічно форум "БАМ!" збирає думців та експертів з медіа, політичної сфери, бізнесу і громадського сектора для обміну думками про важливість різноманітності, інклюзії та толерантності.

Цьогорічна панельна дискусія на тему "Медіа та різноманітність: стратегії створення контенту в сучасному суспільстві" підкреслила значущість репрезентації в медіа та методів, що сприяють єдності суспільства, враховуючи інтереси різних спільнот. Основним питанням стало те, яким чином відповідальні медіа можуть сприяти позитивним соціальним змінам через збалансоване відображення різноманіття.

Анастасія Гудима, керівниця департаменту з питань різноманітності, інклюзії та рівних можливостей на Суспільному, акцентувала увагу на тому, що суспільне мовлення здатне і зобов'язане сприяти інклюзії. Вона вважає, що медіа повинні об'єднувати людей, а не роз'єднувати їх, фокусуючись на спільних цінностях і забезпеченні рівних можливостей для всіх.

"Репрезентація у медіа відіграє важливу роль, оскільки вона впливає на сприйняття різних спільнот. Як представники Суспільного мовлення, ми повинні не лише говорити про різноманітність, а й активно її відображати, оскільки це є віддзеркаленням нашого суспільства та зміцнює толерантність. Наприклад, в Європі медіа впроваджують принципи доступності: навіть на масштабних подіях, таких як Євробачення чи Олімпійські ігри, трансляції супроводжуються субтитрами, що робить контент більш доступним", -- підкреслила Анастасія. Вона також наголосила, що українські медіа повинні знаходити нові шляхи для комунікації зі своїми аудиторіями на різних рівнях, залучаючи блогерів та інфлюенсерів, щоб розповсюджувати інклюзивний контент більш цілеспрямовано та ефективно.

Учасники круглого столу на тему "Медіа та різноманітність: стратегії виробництва контенту в умовах сьогодення"

Анастасія поділилася враженнями про те, як Суспільне вперше в цьому році відзначило Місяць гордості (Pride Month).

"Це було непросто, але важливо. Ми розуміємо, що не всі підтримують такі ініціативи, але це лише підкреслює нашу відповідальність -- ми маємо формувати відкрите і толерантне суспільство, показувати, що такі теми є частиною життя. Ми вивісили веселковий прапор на нашому офісі на Хрещатику на день, змінили аватарки на всіх діджитал-платформах на місяць, але ця подія викликала багато обговорень та негативу. Тут ми стикаємося з питанням: як продовжувати, не замикаючись у "безпечній зоні" схвалення всіх? Адже такий підхід лише стримував би розвиток і просування вперед. Цей досвід показує, як важливо продовжувати роботу з впровадження принципів інклюзії навіть за опору частини суспільства".

Євген Тунік, шоуранер відомих серіалів "Перевізниця" та "Перші ластівки", поділився своїми думками щодо інтеграції різноманітності в медіа-контент. Для нього це питання не лише актуальний тренд, а й важливий крок у розвитку. Він вважає, що адекватна репрезентація персонажів сприяє подоланню стереотипів і стимулює глядачів до співпереживання.

Чому за кордоном це вже не вважається новинкою, а у нас тільки починає набирати популярність? Я б не назвав цю тенденцію остаточною — вона поки що пробиває себе маленькими кроками. Наприклад, на Netflix ти відразу можеш знайти підбірки фільмів і серіалів з ЛГБТК+ тематикою. На українських платформах такі добірки трапляються вкрай рідко. І коли вони з'являються хоч би раз на рік — це вже привід для вдячності.

Він вважає, що коректно виконана репрезентація сприяє подоланню стереотипів і стимулює глядачів до співчуття.

"Мій підхід простий: я створюю контент, в якому реальне життя людей показано без цензури, зі всіма їхніми особливостями. Це дозволяє глядачеві відчути себе частиною цих історій, навіть якщо вони незвичні. В одному з епізодів "Перевізниці" я свідомо інтегрував персонажа ЛГБТК+ військового, щоб привернути увагу до того, що військові є різні, незалежно від сексуальної орієнтації", -- поділився Євген.

Тунік наголосив, що тривале замовчування та ігнорування питань різноманіття лише ускладнюють ситуацію. Він вважає, що великі медіа-компанії повинні взяти на себе зобов'язання дотримуватися квот, що сприяють різноманітності.

Щоб не відвертати погляди, важливо сформувати у людей усвідомлення різноманітності. Я певен, що з часом квоти на різноманітність зникнуть, і це перестане сприйматися як щось виняткове. Суспільство почне бачити ЛГБТК+ персонажів як невід'ємну частину звичного світу, так само як у "Бріджертонах" на Netflix можуть з'являтися темношкірі, геї та лесбійки — усі, хто справді існує. Наразі це ще новизна, і ми просто робимо "щеплення" суспільству, щоб воно адаптувалося до цього.

Ірина Юрченко, директорка з маркетингу видавництва "Лабораторія", підкреслила, що зараз український книжковий ринок перебуває на етапі становлення, особливо після довгого періоду впливу російських видань, де тематика різноманіття не була поширеною. Вона зазначила, що видавництва мають важливу місію заповнювати кожну нішу, щоб українські читачі могли мати доступ до літератури, яка відображає різноманітність і допомагає зрозуміти інший досвід.

Ці книги демонструють, що, незважаючи на всі наші різниці, ми всі шукаємо любов, підтримку і розуміння. Я переконана, що глибокий контент, що відображає реальні історії, не лише приносить задоволення, а й сприяє формуванню більш зрілого суспільства, в якому кожен з нас знайде своє місце.

Ірина поділилася думками про силу літератури у формуванні емпатії та відкритості до інших. За її словами, книги -- це спосіб зрозуміти досвід, що може бути далеким від нашого, і побачити, як інші люди живуть, переживають і приймають себе.

"Книги, які розповідають історії ЛГБТК+персонажів, як-от автобіографічна "Припини свої вигадки", відкривають читачам можливість побачити життя через призму героїв, які шукають прийняття себе і своїх почуттів у суспільстві, що їх часто не сприймає. Це не просто історії кохання, це шлях до розуміння і співпереживання".

Ірина також наголосила на тому, що книги допомагають подолати упередження, адже читачі знайомляться з реаліями життя різних людей через емоційний зв'язок з персонажами. Вона навела приклад літературного клубу, де літня жінка, розповідаючи про свої враження від прочитаної книги, зі сльозами на очах зізналася, що відкрила для себе іншу сторону історій кохання, які для ЛГБТК+ часто пов'язані зі страхом і невизначеністю.

У книжковому клубі одна літня жінка поділилася своїми думками: "Я виросла в зовсім іншому часі, і мені ніколи не спадало на думку, що для когось перше кохання може бути не лише радісним відчуттям, а й справжнім страхом, коли неможливо відкрито висловити свої емоції. Коли я прочитала це, я розплакалася і зрозуміла так багато!" Це свідчить про те, що такі книги здатні змінювати наше сприйняття, адже вони відкривають читачам нові перспективи, які, в свою чергу, формують емпатію.

Тимур Левчук, експерт з GESI в рамках програми USAID "Трансформація комунікацій", підкреслив необхідність адекватного відображення різних соціальних груп у медіа, особливо у випадках, що стосуються вразливих верств населення.

"Медіа повинні усвідомлювати, що інтеграція різних соціальних груп у контент вимагає глибокого аналізу та розуміння їхніх потреб. Наприклад, ми планували провести кампанію за участю людей з інвалідністю, але під час фокус-груп виявили, що частина аудиторії ще не готова сприймати людей з ампутованими кінцівками та протезами. Проте ми не повинні зупинятися через побоювання незадоволення. Цей процес має продовжуватися, щоб з часом суспільство звикло до такої репрезентації", -- зазначив Левчук.

Він також підкреслив, що важливо уникати ідеалізації чи маргіналізації таких героїв, а також ретельно підходити до тематики, щоб уникнути стереотипів.

"Не слід зображати ЛГБТК+ героїв або осіб з інвалідністю як надто досконалих чи, навпаки, як тих, хто постійно потребує допомоги. Важливо знайти баланс і реалістичність, адже саме це сприяє кращому розумінню та прийняттю," — зазначив він.

Тимур Левчук підкреслив значення взаємодії з представниками громад та організації фокус-груп, що є ключовими для розробки справжнього контенту.

Надзвичайно важливо в умовах сучасного контенту проводити презентації та комунікувати зі спільнотою. Цей досвід може дати уявлення про те, як представники цієї групи сприймають ситуацію та що, на їхню думку, можна вдосконалити. Крім того, не слід забувати про організацію фокус-груп.

Євген Тунік акцентував увагу на важливості природного поєднання різних персонажів у наративі.

"Якщо повернемось до наших реалій, я у свій контент не намагаюся всунути, вставити інклюзивність, а просто це роблю, тому що я вважаю, що це має бути".

Ірина Юрченко підкреслила, що твори, що висвітлюють теми одностатевих стосунків, допомагають розвивати емпатію та поглиблювати розуміння.

Чим більше відео в ТікТок, де люди висловлюють свої емоції через ці книги, тим позитивніше це сприймається. Це свідчить про емпатію та здатність розуміти інших.

Вона також розповіла про свій особистий досвід:

Моєму синові 8 років, і після розмови про одностатеві стосунки він сказав: "Тепер я знаю, хто такі геї: це ті, хто любить інших людей".

Анастасія Гудима підкреслила важливість взаємодії з блогерами та інфлюенсерами для популяризації інклюзивного контенту.

"Нам як Суспільному мовнику, попри те, що ми є дуже великою компанією, теж варто співпрацювати з блогерами, інфлюенсерами і заходити на мікрорівні аудиторії для поширення контенту".

Вона також підкреслила важливість внутрішньої адвокації:

"Ми підтримуємо просування цього контенту в межах компанії, оскільки він відображає різноманітність суспільства."

Учасники круглого столу на тему "Медіа та різноманітність: стратегії виробництва контенту в умовах сьогодення"

На місці підсумків

Інтеграція принципів різноманіття та інклюзії в медіаконтент є важливим кроком до побудови толерантного та відкритого суспільства. Співпраця з представниками різних спільнот, проведення фокус-груп та природна інтеграція різноманітних персонажів у сюжети сприяють створенню автентичного та привабливого контенту. Водночас, внутрішня адвокація та співпраця з інфлюенсерами допомагають поширювати ці цінності серед ширшої аудиторії, сприяючи суспільній єдності та взаєморозумінню.

Усі учасники та учасниці дискусії погодилися, що медіа повинні враховувати інтереси всіх соціальних груп. Одним із дієвих підходів є проведення консультацій із представниками спільнот та залучення експертів для створення більш автентичного та інклюзивного контенту.

"Ми заснували спеціальний підрозділ, присвячений питанням різноманіття та інклюзії, і організовуємо тренінги з інклюзивного спілкування для всієї команди редакції. Крім того, ми активно працюємо з фахівцями, щоб удосконалити наш контент, адже усвідомлюємо, що інклюзія має бути невід’ємною складовою кожного продукту," — підкреслила Анастасія Гудима.