Як в Україні вшановують пам'ять Максима Рильського | UACRISIS.ORG

Його ім'я знає кожен українець. Він лишив по собі 35 поетичних збірок, понад чверть мільйона поетичних рядків перекладів, серед яких - поема Міцкевича "Пан Тадеуш", пушкінський "Євгеній Онєгін", французька поезія, кілька збірок наукових статей, редагування поетичних та етнографічних видань. Однак, пам'ять про видатного поета може зберігатись не тільки в книжках. У випадку з Рильським це ще літературні фестивалі. Про них і не тільки Ігор Стамбол поговорив з гостями Українського кризового медіа-центру.

Темою розмови стали дві культурно-мистецькі події, пов'язані з видатним поетом. Це "Голосіївська осінь" та "Романівська весна". У першому випадку онук, заслужений журналіст України, науковий співробітник київського музею ім. М.Т.Рильського Максим Рильський не схильний вживати слово "фестиваль".

"Давайте глянемо в Вікіпедію. Це слово передбачає проведення якихось масових святкових зібрань, оглядів досягнень, а сьогодні йде війна", - сказав він, і пояснив, звідки виникла ідея такого заходу.

"60 років тому, коли відійшов Максим Тадейович, а пізніше - у 1966 році відкрився музей, сини замислились, як продовжити наповнювати музей життям у його відсутність. Так народилась ідея літературних читань. Молоді поети мали приходити в музей і ніби звітувати перед класиком про свої надбання, про свою творчість, і це відбувалося кожної осені. Порахуйте, скільки з 70-х років вже відбулось цих заходів. Не виключення і цей рік. Приходили в основному поети та письменники з нашого незламного Сходу. Це вічне і воно буде відбуватися незалежно від того, що відбувається навколо", - впевнений Макисм Рильський.

Для теле- радіожурналістки, письменниці, науковиці, авторки пісень, співачки, лауреатки всеукраїнських та міжнародних фестивалів Галиии Ільєвої "Голосіївська осінь" передусім спілкування із відомими митцями, з родиною Рильських, яку вона давно знає. У цьому зв'язку вона згадала, як проходив ювілей Музею.

"Скільки людей з різних куточків планети висловили свої привітання. Яка велика любов до Рильського, яку повагу йому виявляють як до перекладача, видатного поета та митця, що творить пісні," - зазначила Галина Ільєва.

Інший захід, на думку онука видатного поета, вже можна назвати літературним фестивалем, бо "Романівська весна" на противагу консервативному стилю читань є справжнім святом не тільки для Романівської громади, а і для навколишніх сіл.

"Цей фестиваль отримав яскраву репутацію міжнародного літературно-мистецького заходу. Він відбувається в останній тиждень травня, коли діти ще не встигли вирушити на канікули, адже яке свято може обійтись без них? Навпроти пагорба, на якому розташований Музей родини Рильських, розміщується школа. Достатньо лише перейти дорогу, і вони вже на фестивалі," - додав він.

Обговорюючи Максима Рильського, Галина Ільєва відзначає його творчий доробок як безцінний скарб української літератури та мовознавства.

"Думаю, що можна оголосити конкурс для перекладачів, - запропонувала вона. - У нас їх зараз достатньо. Можливо, навіть запросити іноземців. Якраз польським перекладачам було б легше, враховуючи ще і коріння. Вони пишаються загалом, якщо хтось має дотичність до їхньої національності в культурі".