Збірна України на Кубку Девіса: невдала поразка та ризик опуститися в третій дивізіон
У Ларнаці, на Кіпрі, відбувся вирішальний матч Світової групи I Кубка Девіса з тенісу. У цій важливій зустрічі на нейтральному корті зустрілися команди Ізраїлю та України. На жаль, нашій збірній не вдалося здобути перемогу, і результат виявився неприємним та не зовсім очікуваним. У результаті, навесні наступного року українська команда замість боротьби за місце в престижній Світовій групі зосередиться на плейоф, в якому їй потрібно буде відстояти своє право залишитися в Світовій групі I.
Матч з ізраїльтянами від самого початку складався непросто, при тому, що обидві команди опинилися в рівних умовах. В Ізраїлі, як і в Україні, триває війна і номінальні господарі матчу Ізраїль - Україна змушені були шукати нейтральний майданчик для проведення матчу. Ним виявився тенісний центр у Ларнаці.
На корт вийшли Олександр Овчаренко та Ішай Оліель. Здавалося, що наш тенісист має всі шанси на успіх. Він випереджав суперника в рейтингу АТР майже на 50 позицій — 416-те місце проти 463-го. Більше того, в першій партії українець влаштував справжній тріумф, вигравши її з рахунком 6:0. Але... надалі Овчаренко втратив впевненість і поступився в двох наступних партіях з однаковим рахунком 4:6. Для справедливості варто зазначити, що у нашого спортсмена виникли проблеми з великим пальцем правої руки, проте під час медичного тайм-ауту не отримав належної допомоги.
На корт вийшли Віталій Сачко та Даніель Цукерман. Як і раніше, українець вважався фаворитом - його ранг у світі становив 386-те місце, тоді як його суперник займав 508-у позицію. Проте, швидкий хард-корт та інші фактори виявилися несприятливими для Сачка. 27-річний тенісист з Кременчука не зміг протистояти своєму опоненту. Матч закінчився його розгромною поразкою з рахунком 2:6, 2:6.
Проте, незважаючи на результат 0:2 після першого дня, українська команда мала відмінні можливості для того, щоб відновити свої шанси і знову виступити наступного року у кваліфікаційних матчах Світової групи. У парному протистоянні, яке вважається вирішальним у командних тенісних змаганнях, Ілля Білобородько та Олексій Крутих здобули перемогу у двох сетах над дуетом Даніель Цукерман та Рой Степанов.
При цьому, перемога вийшла більш ніж вольовою. У першій партії українці програвали 1:4 з двома брейками. Крім того, Цукерман і Степанов подавали на сет за 4:5 і мали сетбол, але Олексій та Ілля зуміли оформити камбек, вигравши і цей гейм, і два наступних. А вже в другій партії Крутих і Білобородько також поступалися 3:5, але зуміли довести справу до тай-брейку і вирвали перемогу в партії та грі загалом - 7:5, 7:6 (7).
Проте удача, яка повернулася до нас обличчям у парній грі, відвернулася вже в наступному одиночному матчі. Крутих мав усі шанси обіграти Оліеля. Програвши перший сет, він виграв другий і вирівняв становище в матчі, а в третьому подавав на матч і був за два розіграші м'яча від загальної перемоги. Але... Суперник зміг перехопити ініціативу, зрівняв рахунок, а на тай-брейку оформив перемогу в очному протистоянні і в матчі загалом - для збірної Ізраїлю. 6:2, 3:6, 7:6 (3) - збірна Ізраїлю виграла із загальним рахунком 3:1. І тепер ізраїльтяни наступного року зіграють у кваліфікації до Світового фіналу, а от українці - лише в плейоф Першої Світової групи.
Проте, хто може сказати, яким би був результат, якби матч закінчився внічию 2:2? Можливо, тоді доля цього протистояння вирішувалася б у п'ятій і останній грі між Цукерманом і Овчаренком...
У той же час, це був вже другий поєдинок української збірної в 2024 році. 1-2 лютого наша команда зіграла в рамках кваліфікації Світової групи проти збірної США, але, на жаль, зазнала поразки, програвши усі три матчі: дві одиночні гри та парну, завершивши зустріч з рахунком 0:3.
У цьому контексті збірна США виступала не в найсильнішому складі. З дев'яти гравців, котрі входять до Топ-100 світового рейтингу, лише Себастьян Корда взяв участь у матчі, а другим представником команди став Крістофер Юбенкс. Проте українська команда не мала жодних шансів на успіх, а поразка в лютому виглядала значно логічнішою, ніж у даний момент. Щодо вересневої поразки, варто підкреслити, що команда фактично загнала себе в безвихідь. Тепер їй доведеться боротися за збереження місця у другій за значенням групі у 2025 році, замість того щоб прагнути потрапити до еліти.
У цьому поєдинку збірна України планувала дебют Вадима Урсу. Проте, гравець, який нещодавно здобув статус першої ракетки України (305-те місце у світовому рейтингу), так і не вийшов на поле в Ларнаці. За словами капітана команди Ореста Терещука, ситуація виглядає не зовсім благополучно, і це, м’яко кажучи, насторожує.
"Я контактував із Вадимом. Як бачите, його немає в збірній на цьому матчі. Коментувати я б не хотів". А от говорячи про інших тенісистів, Терещук ще перед матчем наголошував: "У Сачка й Овчаренка форма зараз краща, результати в останні місяці також. На тренуваннях вони також мали кращий вигляд. Одна з наших переваг у тому, що в нас є ширина складу. Тому Крутих і Орлів готуються на суботу".
Відчутна впевненість капітана, яку він демонстрував перед початком матчу, лише підсилює розчарування після його завершення. Тепер, у 2025 році, українська збірна може опинитися у третій за рангом Світовій групі II, що стане серйозним викликом.
Нарешті, зависла ситуація з найкращим парним гравцем України Владиславом Манмафовим. Але і Терещук у цьому питанні непохитний:
Щодо Манафова, то його виклик не передбачається. Я вже раніше зазначав, що якщо він продовжить виступати в парі з білорусом, незалежно від його здібностей або займаної позиції, я не бачу можливості для його виклику. Ситуація в Україні зараз не дозволяє ігнорувати той факт, що український спортсмен грає поруч із росіянином чи білорусом. Це абсолютно неприйнятно. Владислав має свою точку зору, адже цей білорус - його давній друг, який підтримує Україну фінансово, але це не повинно мати значення для загального контексту. Не може бути так, щоб наші прапори знаходилися в одному складі команди.
З 10 по 15 вересня відбувся груповий етап фіналу Кубка Девіса. Турніри проходили в таких містах, як Болонья (Італія), Манчестер (Англія), Валенсія (Іспанія) та Чжухай (Китай). У змаганнях брали участь 16 національних команд, серед яких були минулорічний чемпіон (Італія) та фіналіст (Австралія), а також дві команди, які отримали wild card — Великобританія та Іспанія, а ще 12 збірних, які виграли свої матчі в кваліфікації в лютому. Всі команди були розділені на 4 групи, де вони змагали в круговій системі. Тільки дві найкращі команди з кожної групи потрапили в плейоф. Серед учасників була й збірна США, яка перемогла Україну в лютневому поєдинку.
За результатами цьогорічних групових змагань до плейоф пробилися команди з Італії, США, Канади, Іспанії, Аргентини, Австралії, Німеччини та Нідерландів. Найбільш заплутана ситуація склалась у Групі A, де італійці здобули перемогу в усіх трьох матчах. Тим часом команди з Нідерландів, Бразилії та Бельгії виграли по одному матчу, в результаті чого всі три мають однакову кількість перемог - 4, при 5 поразках. Ключовим фактором, що вирішив долю, виявилося те, що у голландців виявилось більше виграних сетів.