Американські гірки для України: Які ключові чинники формують нашу політику щодо Сполучених Штатів?
Існує ймовірність, що Трамп та республіканці можуть знову влаштувати політичні «американські гірки», хоча, можливо, це відбудеться в інших формах і не матиме такої вираженої інтенсивності.
"Пенсільванський інцидент" (точніше, реакція Трампа і республіканців на відвідування Президентом Зеленським заводу з виробництва артилерійських снарядів у Пенсільванії) під час візиту Президента України в США став драматичним випробуванням і для самого Володимира Зеленського, і для всієї нашої делегації, яка перебувала в США, для наших друзів у Сполучених Штатах. Проблему вдалося достатньо швидко подолати. Зустріч Зеленського з Трампом все ж таки відбулася. Діалог і співпрацю з республіканцями відновлено. Однак залишився не тільки гіркий осад від цього "інциденту". Насправді вся ця ситуація стала проявом більш складних і системних проблем, які залишаються для нас викликом і надалі.
Що також важливо розуміти, ці "американські гірки" та емоційно-політичні гойдалки Трампа є викликом не тільки для Президента Зеленського та його Офісу, це є виклик для України, яка критично залежить від воєнної й економічної допомоги США. І для нас украй важливо зберігати двопартійну підтримку України в США.
Найважливіше на даний момент - зрозуміти і засвоїти уроки з пережитого.
Насамперед, необхідно детально вивчити причини подій, які відбулися в Сполучених Штатах.
Сучасна виборча кампанія в США проходить в умовах постійного напруження та конфліктності, нагадуючи мінне поле в інформаційно-політичному контексті. Це особливо стосується Дональда Трампа та його оточення, де іноді проявляються елементи політичної істерії та навіть параної, зокрема у відповідь на візит президента Зеленського на завод у Пенсильванії. Ситуація може загостритися: сьогодні вибухає тема, пов’язана з Україною, завтра – щось інше. Мене дуже турбує, що найбільші потрясіння можуть статися після 5 листопада, коли пройдуть вибори і почнеться підрахунок голосів. Це може призвести до серйозних наслідків для політичної системи США, що в свою чергу становитиме величезну загрозу не лише для нас, а й для міжнародної стабільності в цілому.
На жаль, ми вже не вперше стаємо об'єктом маніпуляцій у контексті виборів у США. Подібні спроби мали місце і в 2019-2020 роках, коли як демократи, так і республіканці намагалися використовувати ситуацію. Тоді це лише здавалось легким ускладненням, і нам вдалося уникнути серйозних наслідків. Однак сьогодні конфлікт між Україною та Росією став однією з основних тем президентських перегонів у США, хоч і не є єдиною вирішальною. Внаслідок цього ми опинилися в центрі цього напруженого протистояння. Нас непокоїть позиція Трампа щодо завершення війни, а також викликає занепокоєння думка Джей Ді Венса. Однак, якщо ми висловимо критику, це можуть сприйняти як втручання у виборчий процес США. З іншого боку, повна бездіяльність також недопустима, адже це безпосередньо стосується наших безпекових інтересів.
Ще одна, і можливо найбільш небезпечна проблема, яка проявилася під час тієї конфліктної ситуації, - наявність людей з антиукраїнськими та проросійськими поглядами у найближчому оточенні Трампа, які можуть здійснювати сильний ситуативний вплив на 45-го Президента США. Свідченням цього стала славнозвісна промова Трампа в ці дні, в якій він згадав про те, що України вже немає, про мільйони загиблих, про зруйновані тисячолітні міста із золотими куполами (ось ця фраза особливо показова), про армію, в якій залишились лише діти і старі люди. Хтось же всю цю маячню влив у вуха Трампу. Навряд чи він сам усе це вигадав. І ми можемо здогадуватися, хто це. Зокрема в цій ролі може виступати Дональд Трамп-молодший (син 45-го Президента США від першого шлюбу), який свого часу був помічений у зв'язках із росіянами.
Саме Трамп-джуніор, до речі, рекомендував батьку Джей Ді Венса в ролі кандидата на посаду віце-президента США від Республіканської партії. Негативний вплив Джей Ді Венса по українській проблематиці ми, на жаль, вже неодноразово спостерігали. Прояви такої позиції можуть бути і надалі.
Ще одна важлива обставина, яку слід врахувати, полягає в тому, що Трамп, незважаючи на свої критичні висловлювання щодо Президента Зеленського, досить швидко змінив свою позицію і перейшов до переговорів з українським лідером. Звісно, емоційні зміни Трампа не можна ігнорувати, але в цій ситуації варто врахувати й більш раціональні аспекти. На мою думку, реакція республіканців на "Пенсільванський інцидент" була надмірно емоційною і явно непропорційною. Однак, коли Трамп трохи заспокоївся, поряд з ним та в республіканському штабі з'явилися люди, які могли мислити логічно і пояснити кандидату, що конфронтаційна позиція щодо Президента Зеленського та різкий антикримінальний курс призведуть до значно більшої кількості проблем, ніж вигоди. Зокрема, це стосується голосів виборців у Пенсільванії, і не лише серед українських емігрантів, а також серед поляків. Трампа також могли звинуватити в проросійському підході, який дає підстави для звинувачень у підтримці одного з ворогів Америки. Нарешті, Трампу могли нагадати, що для досягнення миру в Україні йому потрібно буде вести діалог не лише з Путіним, а й із Зеленським. Мені здається, що ці самі міркування детально виклали й Джей Ді Венсу, тому на дебатах зі своїм опонентом з Демократичної партії він взагалі не порушував питання України.
Цікаво, що під час дебатів між Венсом та Волзом питання України не було порушено – це, мабуть, на краще. Після "Пенсільванського інциденту" нам слід уникати залучення до головного струму передвиборчої кампанії в США. Краще, якщо про нас не говоритимуть, аніж використовуватимуть у напруженій електоральній боротьбі. Також варто зазначити, що обидва кандидати на пост віцепрезидента США визнали важливість підтримки союзників.
Взагалі показово, що Джей Ді Венс був відносно стриманим і уникав сумнівних спекуляцій на українській темі, що він робив раніше неодноразово. Схоже, в штабі Трампа зрозуміли, що виступати з критикою Україною зараз не в їх інтересах. Також можливо, що це є наслідком зустрічі між Зеленським і Трампом. Так чи інакше на даний момент це є позитивна тенденція. Інша річ, чи надовго.
Безумовно, українська делегація також доклала чимало зусиль для того, щоб зустріч між Трампом і Зеленським відбулася. Проте варто підкреслити, що, незважаючи на складні й навіть критичні умови, з Трампом можливо вести перемови, і його позиція може кардинально змінюватися. Інша справа - через кого і яким чином здійснювати вплив на Трампа.
Які уроки можна винести з тієї вражаючої та майже катастрофічної обстановки, що виникла під час візиту Президента Зеленського до Сполучених Штатів?
По-перше, є ризик повторення американських гірок з боку Трампа і республіканців, можливо в інших формах і не з такою різкою амплітудою. Така вже психологічна специфіка Трампа. Але це також обумовлено і ситуацією в Республіканській партії, частина істеблішменту і виборців якої активно підтримують Україну, а частина (ізоляціоністське крило цієї партії) виступають взагалі проти будь якої підтримки України. Саме ці контрасти в ставленні республіканців до України потенційно створюють потенційні ризики нових "американських гірок" для України і під час нинішніх виборів, і після їх завершення, особливо у випадку перемоги Трампа на президентських виборах у США.
По-друге, під час президентства Трампа необхідно розробити і реалізувати адаптивну стратегію, що включає широкий спектр тактичних підходів для різних ситуацій. Це стосується як можливих перемог чи поразок Трампа на виборах, так і його психологічного стану, а також актуальних політичних питань, які можуть нас торкатися, зокрема, питання мирних переговорів з Росією та формати військової та економічної підтримки України з боку США. У будь-якому випадку, нам потрібно діяти на американському напрямі з максимальною обережністю, гнучкістю та збалансованістю, щоб уникнути втручання у внутрішню політику США та водночас забезпечити свої інтереси в цій країні.
Третім аспектом є необхідність встановлення стабільного і ефективного каналу зв’язку з Дональдом Трампом та його найближчими радниками. Це дозволить нам передавати нашу точку зору і надавати достовірні дані про ситуацію в Україні стосовно питань, які виникають під час виборчої кампанії в США. Таким чином, ми зможемо впливати на його ставлення до нашої країни та формувати його уявлення про можливі умови завершення конфлікту між Росією і Україною.
Безперечно, ми повинні продовжувати підтримувати двопартійну підтримку України в США, незважаючи на інтенсивність передвиборчої кампанії в Америці. Це є ключовим принципом нашої політики в американському контексті.
