Кого економічно захищатимуть: три можливі сценарії
В уряді все ж вирішили збільшення податків для бізнесу розбавити прийняттям однієї з моделей економічного бронювання працівників і ФОПів. Але остаточне рішення за парламентом, який, як відомо, в таких питаннях чекає погодження "політичного керівництва".
Народний депутат Ярослав Железняк 4 жовтня в своєму телеграм-каналі повідомив, що під час засідання фінансового комітету Верховної Ради заступник міністра економіки Віталій Кіндратів висловив думку про необхідність переходу на місячну звітність з податку на доходи фізичних осіб замість чинної квартальної. Це нововведення має на меті впровадження економічного бронювання.
"Ярослав Железняк повідомив, що модель економічного бронювання безумовно буде реалізована. Рішення вже ухвалено, і в даний момент аналізують кілька можливих варіантів."
Законопроєкт, який передбачає підвищення податків з 1 жовтня, вже був затверджений. Крім того, очікується затвердження однієї з моделей економічного бронювання, що змінить акцент з критичності підприємства на критичність працівника. Цей перехід, ймовірно, триватиме рік, проте вимагатиме щомісячного підтвердження заробітної плати.
Рішення Кабінету міністрів України, ухвалене 8 жовтня цього року, свідчить про зміну підходу до бронювання працівників через процедуру визнання підприємств критично важливими. На засіданні було вирішено провести аудит раніше прийнятих рішень щодо цього визнання. До завершення аудиту, що триватиме принаймні до 15 листопада 2024 року, вирішено призупинити дію критеріїв та порядку, за якими визначається критичність підприємств. Відповідно, центральним органам виконавчої влади (за винятком міністерств) та обласним (включаючи Київську міську) військовим адміністраціям рекомендовано утриматися від ухвалення рішень про визнання підприємств, установ і організацій критично важливими.
На даний момент у Верховній Раді зареєстровано сім законопроєктів, що стосуються економічного бронювання. Проте, найбільші шанси на прийняття мають ініціативи від провладної фракції "Слуга народу", які очолює Дмитро Наталуха, голова комітету з економічного розвитку. Ці законопроєкти пропонують три основні моделі економічного бронювання.
Перший аспект. Здійснювати бронювання працівників зможуть як компанії, так і фізичні особи-підприємці (ФОП). Останні матимуть можливість бронювати своїх власних працівників. У цьому випадку важливим є не розмір заробітної плати. Основною умовою є сплата військового збору за працівника в розмірі 20 400 грн.
При цьому ФОП має бути зареєстрований не менш як один рік і мати дохід у місяць щонайменше 61 200 грн на одного броньованого працівника.
Другий варіант. Бронюватимуть лише працівників підприємств, установ і організацій. Головний критерій -- розмір заробітної плати працівника не менш як 36 336 грн.
Бронювання ФОПів або їхніх працівників цей варіант не передбачає.
Третій варіант. Бронювати працівників матимуть право підприємства, установи і організації, а також ФОПи. Причому ФОПи також матимуть право бронювати самі себе. Але критерії для бронювання у цьому разі різні.
Для підприємств, установ і організацій критерій -- це розмір заробітної плати працівника не менш як 36 336 грн. А для ФОПів -- сплата за працівника військового збору у розмірі 20 400 грн.
Для того щоб виконати умови, ФОП повинен бути зареєстрований протягом щонайменше шести місяців і забезпечувати мінімальний дохід у розмірі 61 200 грн на місяць для кожного зарахованого працівника.
Усі варіанти виключають наявність заборгованостей за заробітну плату, а також за платежі податків і зборів.
Економічний вплив від цих методів бронювання складає сотні мільярдів гривень.
"Якщо законопроєкти, що передбачають економічне бронювання, будуть схвалені, бюджет зможе отримувати від 200 до 320 мільярдів гривень щорічно, в залежності від вибраної моделі. Згідно з нашими оцінками, у разі прийняття моделі бронювання без фізичних осіб-підприємців, бюджет зможе поповнитися приблизно на 200 мільярдів гривень на рік. А якщо модель включатиме ФОПи, ця сума зросте до близько 320 мільярдів гривень," – зазначив Дмитро Наталуха у червні.
Крім податкових надходжень, на мою думку, економічне бронювання в одній з описаних моделей сприятиме поверненню в Україну частини працівників-чоловіків, які свого часу залишили Україну як у законний, так і в незаконний спосіб.
Також матимемо усунення корупційної складової при отриманні бронювання або відстрочок. Адже замість конвертів для чиновника за групу інвалідності чи фейкове місце в аспірантурі або замість плати за незаконний перетин кордону бізнес сплачуватиме за працівника податки, які йтимуть напряму на фінансування Сил оборони.
Завдяки впровадженню економічного бронювання, певна категорія осіб зможе вирватися з "підпілля", відновити свою трудову діяльність, сплачувати податки та генерувати додану вартість.
Можна довго дискутувати на тему справедливості економічного бронювання. Питання дійсно непросте. З одного боку, дехто каже, що економічне бронювання узаконить "війну лише для бідних". З іншого -- очікувані надходження до бюджету від економічного бронювання дадуть можливість і збільшити мобілізацію, і посилити мобілізацію економіки для фінансування потреб армії. Адже кошти на потреби фронту у зброї, на зарплати військовим -- це все наші податки, і що більше ми зможемо їх генерувати всередині країни, то більше зможемо витратити на потреби Сил оборони.
Тож моя особиста позиція: для бізнесу, для економіки, врешті-решт для Перемоги цей закон украй необхідний.
Одне з ключових питань, яке не варто ігнорувати, – це справедливість економічного бронювання для діючих військовослужбовців, зокрема для добровольців та тих, хто був мобілізований і служить вже третій рік. Ця тема дійсно заслуговує на обговорення. Права військових повинні бути надійно захищені. Я впевнений, що настав час на третьому році війни прийняти закон, який встановить чіткі правила демобілізації.
