На фронті загинув автор Микола Головенко.


Він мріяв про медіа для ветеранів і відмовлявся від мандата депутата

Доброволець Микола Головенко з Тернопільщини приєднався до лав ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення. На фронті перебував попри наявність законних підстав для демобілізації.

Останній раз боєць виходив на зв'язок 12 листопада. З того часу зв'язок із ним був втрачений. Як повідомили його побратими та командування, Микола загинув під час виконання бойового завдання на лінії фронту. У зв'язку з активними боями, евакуація його тіла наразі є неможливою, зазначає депутат міської ради Тернополя Іван Сороколіт на своїй сторінці в Facebook.

Микола Головенко вирізнявся як освічений інтелектуал і талановитий автор. Перед початком війни він активно долучався до суспільного життя в рамках команди "Сила Людей Тернополя". Головенко відмовився від можливості стати депутатом, натомість обійняв посаду головного редактора виборчої програми цієї політичної сили. Навіть у період служби він не залишався осторонь і продовжував підтримувати волонтерські ініціативи, надаючи допомогу іншим військовим.

Дружина захисника, Олена Моцал, підтвердила, що її чоловік зник безвісти на передовій. Вона зазначила, що Микола був на найскладніших ділянках фронту в Покровському напрямку.

"Мій дорогий чоловік, моє серце і моє все, Микола Головенко, зник безвісти. Друзі та командування підтвердили, що він загинув. З вівторка, 12 листопада, немає жодних новин від нього. На цьому напрямку тривають жорстокі бої, і евакуювати його наразі немає змоги. Микола перебував на передовій. Але я все ще хочу зберігати хоч крихту надії і вірити в те, що він повернеться", – написала його дружина.

Як зазначає журналістка Ірина Горошковицька, Микола мав на меті створити медіа-простір для ветеранів. "Але у нього ніколи не виникало перешкод на шляху до мети. Що тільки варте його історія про те, як він, будучи студентом, випустив власну книгу... Сльози безперервно стікають, а спогади відновлюються: тренінг «Як продати себе?», мій перший фестиваль, довгі розмови про страхування та життя... Було чимало пропозицій для спільних проектів. А ще він навчив мене читати і цінувати вірші Вінграновського. Він вірив у людей настільки сильно, що вони самі починали вірити у себе. Так було і зі мною..." – пише жінка у своєму пості.

В минулому "Телеграф" повідомляв про загибель захисника, який втратив життя на фронті під Авдіївкою. Його останки вдалося поховати в рідному місті Шепетівка лише через рік після його смерті.

Related posts