Дискусія про розпуск ТЦК: які проблеми існують з цією ініціативою?

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради прийняла рішення про ліквідацію ТЦК і СП, замінивши їх на нові рекрутингові центри. В умовах триваючої війни в Україні потреба у бійцях залишається на високому рівні. Фокус досліджує, як це нововведення вплине на процес мобілізації.

У середу, 12 листопада, Юлія Яцик, народна депутатка та колишня членкиня фракції "Слуга народу", оголосила, що Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради прийшла до висновку про необхідність ліквідації територіальних центрів комплектування (ТЦК) та соціального забезпечення (СП). Натомість пропонується створення рекрутингових центрів, де працюватимуть цивільні особи. Крім того, нардепи виступили з ініціативою повернути співробітників ТЦК до лав армії для зміцнення підрозділів Збройних Сил України.

"У нашому звіті ми порекомендували ліквідувати ТЦК як структуру та заснувати рекрутингові центри, до складу яких можуть входити й цивільні особи. Співробітники цих центрів будуть військовослужбовцями, здатними успішно справлятися зі своїми обов'язками в умовах бойових дій," -- зазначила вона.

За словами нардепки, планується сформувати десять бригад з колишніх співробітників ТЦК, причому кожна бригада буде складатися приблизно з 3 тисяч осіб.

З Яцик не погодився нардеп та секретар комітету Ради з нацбезпеки Роман Костенко. Він вважає, що без ТЦК мобілізація зупиниться. За його словами наразі в Україні немає чіткого механізму, якій би замінив роботу військкоматів.

Розпуск ТЦК: які зміни очікують мобілізаційний процес?

Олексій Гончаенко, депутат від "Європейської солідарності" та член ТСК ВР, виступив одним з ініціаторів ліквідації територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Політик переконаний, що військові комісаріати слід перетворити на рекрутингові центри, в яких працюватимуть цивільні спеціалісти, а особи з бойовим досвідом повинні займатися іншими завданнями. На його думку, ця реформа сприятиме покращенню процесу мобілізації в Україні.

"Необхідно розробити нову систему, наприклад, через ЦНАП або центри з підбору персоналу. Також важливо затвердити відповідні законодавчі ініціативи та забезпечити перехідний період між старою і новою системою. Це, безумовно, серйозна реформа, але чим раніше вона буде реалізована в Україні, тим краще. Рано чи пізно цей процес відбудеться, адже те, що ми маємо на сьогодні, – це все ще залишки совкової системи," -- зазначив Гончаренко в інтерв'ю для Фокусу.

Народна депутатка та членкиня комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики Мар'яна Безугла висловила думку, що в разі розформування територіальних центрів комплектування (ТЦК) та збереження лише їх рекрутингових функцій, а також передачі адміністративних обов'язків центрам надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також запровадження прямого призову до бригад з централізованим моніторингом, близько 50 тисяч працівників ТЦК можуть стати частиною бойових підрозділів.

У бесіді з Фокусом вона зазначила, що якщо підрахувати співробітників ТЦК та рекрутингових центрів, то загальна кількість може досягати близько 100 тисяч людей. Це відкриває можливість провести аудит і переорієнтувати частину з них у бойові підрозділи.

"Це те, що нам потрібно, і на що не вистачає людей. Не обов'язково всіх переводити в солдати, адже є різні адміністратори, діловоди тощо. Частина людей може бути перепрофільована на інші спеціальності", -- пояснила нардепка.

На її погляд, репутація ТЦК вже не може бути відновлена, і це має об'єктивні підстави. Справа не лише в тому, що співробітники військкоматів відповідають за примусові аспекти призову, але й у способах, якими проводиться мобілізація та забезпечується дотримання прав громадян. Крім того, існує значний рівень корупції.

ТЦК сховані в Сухопутних військах, мають кілька рівнів додаткового прийняття рішень, так званих прокладок, і лише потім коло замикається на Генеральному штабі. Якщо не розформувати, за словами Безуглої, то потрібно вивести ТЦК під кадровий центр Генштабу чи передати Міноборони для додаткових складових контролю.

Розформування територіальних центрів комплектування (ТЦК) є цілком можливим сценарієм. Адміністративні функції можуть бути передані Центрам надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також можна впровадити цифрові рішення через такі платформи, як "Дія", "Армія+" або "Оберіг". Водночас рекрутингові центри потребують окремого розвитку, тому їх слід зберегти та розвивати, вважає Безугла.

На даний момент якість мобілізаційного процесу знижується через діяльність ТЦК та зростаючу недовіру до системи, оскільки люди не мають чіткого уявлення про свій військовий шлях. Мобілізованих спершу навчають для певних посад, але потім недоучують і направляють їх на інші функції.

"Це все так не працює, і треба зробити висновок, що воно так не працює. Тому призов у бригади, полегшення переводу між підрозділами -- це все має сформувати у нас середовище, коли є провідні бойові підрозділи, яким довіряють, і які хочуть і здатні мобілізувати собі людей не тільки добровільно, але й забезпечити донавчання, місце і роль у себе. А є ті, які просто відпадуть і мають бути взагалі розформовані, бо вони неефективні", -- пояснила вона.

Безугла вбачає єдиним шляхом до перемоги не радянську систему армії, а інновації в бойових підрозділах. Наразі ж простежується розрив між вищими військовими штабами, адміністративними структурами армії і тим, що є якийсь досвід у бригадах. Важливо, щоб максимально розвивалися горизонтальні зв'язки, щоб також впроваджувалися принципи менеджменту в Збройні сили, щоб фактично все стало корпорацією національного спротиву.

"ТЦК у цій корпорації національного спротиву не зовсім місце ні ідеологічно, ні ідейно, ні організаційно", -- заявила вона.

Народна депутатка підкреслила, що відновлення довіри громадян до процесу призову є критично важливим, інакше Україні загрожує невдача у війні.

"Це те, за що я виступаю. До речі, в цьому я маю протилежну думку з Костенком, який підтримує генералітет. Він переконаний, що ця система повинна зберігатися, оскільки вона забезпечує стабільність, і в умовах війни армію реформувати не можна. Але перемогу здобуває той, хто готовий до змін. Війна – це справжня гонка реформ," – підкреслила вона.

Мобілізація завершиться: як залучати людей без участі ТЦК

Начальниця відділу зв'язків з громадськістю Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Олена Родіна, в інтерв'ю Фокусу висловила свою думку про ініціативу щодо ліквідації ТЦК, зазначивши, що наразі вона бачить лише негативні аспекти цієї пропозиції.

"Відсутність розробленої програми ускладнює уявлення про майбутню роботу цієї системи," -- зазначила вона.

Відповідаючи на питання про те, чи зупиниться мобілізація без ТЦК, Родіна зазначила, що це можливо. Вона вважає, що наразі не існує інших програм, і не визначено організації, які будуть відповідати за забезпечення мобілізаційними ресурсами.

"Рекрутинг — це справді вражаюча ідея. Я вважаю, що концепція має великий потенціал і дійсно приносить результати. Проте, на даний момент, мені здається, що повністю укомплектувати військові підрозділи виключно через рекрутинг поки що неможливо," — зазначила вона.

Військовий аналітик, полковник запасу Збройних Сил України Олег Жданов підтримує ідею реформування територіальних центрів комплектування, а не їх ліквідації.

"Чому розформування? Що на заміну? ТЦК можна розформувати в один день наказом міністра оборони, і що далі? Хто буде комплектувати Сили оборони? Я за те, щоб реформувати ТЦК. На сьогоднішній день все одно потрібна організація, яка займатиметься питаннями комплектування", -- сказав Фокусу Жданов.

Він задається питанням: хто сьогодні проводив аналіз, скільки відсотків мобілізаційного ресурсу дає рекрутинг, а скільки ТЦК? Жданов вважає, що якщо сьогодні розформувати військкомати, то завтра бійці з лінії фронту просто підуть додому, тому що не буде кому комлпектувати армію. Експерт переконаний, що спочатку потрібно створити організацію, яка замінить ТЦК, або реформувати існуючу. Необхідно вивести ТЦК зі складу Сухопутних військ та передати їх Міноборони, зробити цивільними організаціями. Тоді як по мірі розповсюдження рекрутингових центрів потрібно скорочувати чи поступово ліквідовувати ТЦК.

"Сьогодні рекрутингові центри активно формують загони для окремих бригад, в той час як інші підрозділи постійно скаржаться на нестачу особового складу та відсутність бійців для ведення бою в окопах," - зазначив Жданов.

Він наголосив, що депутати -- бізнесми, вони не думають на 2-3 кроки вперед.

Отже, у них виникла складність: суспільство в даний момент виступає проти ТЦК, тож давайте їх розпустимо. Але що станеться завтра? Завтра з'явиться нова проблема — хто займатиметься комплектуванням. Ми вирішимо це пізніше. А поки ви будете розглядати це питання, хто забезпечить комплектування збройних сил? Ось у чому полягає наша серйозна проблема. Це питання державного управління, -- додав Жданов.

Які думки військовослужбовців щодо ліквідації ТЦК?

Майор ЗСУ, заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін назвав ідею розформувати ТЦК та запровадити нову цивільну структуру "пустим популізмом". Він вважає, що замість вирішення проблеми, просто хочуть створити нову у вигляді нової структури з незрозумілим статусом та принципами роботи.

"Яким чином, на яких підставах вона буде мобілізовувати людей, неясно. Проблема у нас не в структурі під назвою ТЦК, а в її корумпованості. Так боріться з корупцією, а не придумуйте нові установи. Які, впевнений, будуть такі ж корумповані, ще й абсолютно неефективні", -- вважає Жорін.

Український військовослужбовець Станіслав Бунятов з позивним "Осман" підтримав розформування ТЦК. У розмові з Фокусом від підкреслив, що в такому разі ветерани війни, які зараз працюють в військкоматах підуть інструкторам працювати в навчальні центри, і це дуже підвищить бойову ефективність солдат.

Військовослужбовець Данило Яковлев поділився з Фокусом думкою, що доцільніше було б перетворити ТЦК в новий формат, усунувши військову складову та переведучи всі функції до звичайних Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

"Ми стикаємося з викликом: прагнемо створити армію НАТО за сучасними стандартами, але старі радянські елементи заважають нам рухатися вперед. Незалежно від того, якими є ТЦК, вони саме цим займаються. Нам потрібно зосередитися на наборі кадрів, а не на бюрократії," — зазначив він.

Яковлев зазначив, що через дії керівників ТЦК важко досягти змін, проте важливо намагатися реформувати військові комісаріати.

Він наголосив, що ТЦК керують люди у званні майор, підполковник, полковник тощо. В більшості вони займаються корупцією, зароблянням грошей, відправленням на фронт бойових бригад.

"Яка від них там користь, це питання риторичне, але це не значить, що їх не потрібно прибирати. Як людина, старий дід-підполковник, якому 50 років, може займатися нормальним рекрутингом, якщо він не може користуватися Instagram, YouTube, Facebook, не розуміє, що таке нативна реклама. Ви ж бачите, що немає ніякої зовнішньої реклами про ЗСУ, немає ніякого роз'яснення щодо того, коли людина приходить в ЗСУ, ким вона буде через 5-10 років", -- пояснив військовий.

Він зазначає, що основна проблема полягає в відсутності належного керівництва бійцями та неефективному розподілі ресурсів. Воїн не бачить сенсу в присутності старших прапорщиків, оскільки, окрім виконання своїх функцій, вони не володіють знаннями про тепловізори чи відмінності між різними типами техніки.

"У нас є тисяча неймовірних волонтерів, які здатні впоратися з цією задачею значно ефективніше, ніж досвідчені логісти. Головне питання полягає в необхідності модернізувати ТЦК для відповідності сучасним вимогам рекрутингу. Безумовно, в команді мають бути військові спеціалісти, але їх можна залучити з числа демобілізованих", - підкреслив він.

Данило Яковлев розповів, що людина, коли приходить на співбесіду, повинна спілкуватися не з військовими, які ні разу не були на полі бою, а з хлопцями та дівчатами, які бачили фронт, та розуміють, що таке війна.

"Не можу не зазначити, що ТЦК не виконує свою функцію структури, що повинна спеціалізуватися на підготовці військових у ЗСУ. Натомість, вони просто підбирають людей на вулиці, садять їх у бус, і ця особа потім відправляється до невідомого місця," -- підкреслив Яковлев.

Нагадаємо, що 13 листопада Роман Істомін, начальник відділу звʼязків з громадськістю Полтавського ТЦК, повідомив, що в військкоматах переважно зайняті цивільні особи. Він зазначив, що саме з цієї причини формування бойової бригади з цих людей є неможливим.

12 листопада депутатка Анна Скорохід озвучила питання, пов'язані з мобілізацією. Вона висловила незадоволення щодо неналежної діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК).