Проведено науково-практичну конференцію на тему "Оцінка якості життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями у публікаціях експериментальної та клінічної онкології: виклики та перспективи".

3-4 жовтня 2024 року в Україні вперше відбулася трансдисциплінарна конференція під назвою "Оцінка якості життя пацієнтів на сторінках журналів експериментальної та клінічної онкології: виклики та перспективи". Організаторами цього заходу стали Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Державна установа "Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор'єва НАМН України", громадська організація "Національна асоціація онкологів України" та громадське об'єднання "Українське товариство дослідників раку".

У роботі науково-практичної конференції, яка проходила в офлайн та онлайн форматах, взяло участь понад 1000 науковців, клінічних онкологів, демографів, економістів, юристів та пацієнтських організацій.

Від імені Президента НАН України, академіка Анатолія Загороднього, учасників конференції привітав віцепрезидент НАН України, академік В'ячеслав Кошечко. Також з вітальним словом виступив народний депутат України Валерій Зуб, який передав привітання від Верховної Ради України.

На ключовій лекції академік НАН України Василь Чехун, який очолює Центр колективного користування приладами "Молекулярна онкологія та біотехнологія" НАН України, розкрив важливість сучасних інноваційних технологій у покращенні якості життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Він підкреслив, що в різні періоди розвитку онкологічної науки існували сподівання на можливості подолання цієї недуги. Особливо великі очікування були пов'язані з відкриттям онкогенів, розшифровкою геному та детальним вивченням мікробіому. Проте, попри ці досягнення, онкологічні захворювання залишаються серйозною життєвою і соціально-економічною проблемою. Проведений аналіз наукових публікацій показав, що у більш ніж 72% значних клінічних досліджень на сьогодні питання якості життя онкопацієнтів та їхніх родин фактично не розглядається.

Проте, зацікавленість дослідників, медичних працівників та суспільства в цілому у вирішенні питань, що стосуються якості життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями, продовжує зростати. Сучасні омікс-технології відкривають нові горизонти для впровадження принципів персоналізованої медицини, включаючи застосування штучного інтелекту. Доповідач акцентував увагу на необхідності розробки нестандартних, але науково обґрунтованих рішень у різних сферах — від клінічної практики до соціально-економічних та нормативно-правових аспектів, щоб суттєво поліпшити якість життя онкохворих.

В рамках конференції учасники з України та Європи продемонстрували наукові дослідження та практичні досягнення, спрямовані на покращення якості життя людей, які страждають від онкологічних захворювань.

Директорка Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Є. Кавецького, доктор біологічних наук Любов Бучинська, у своєму виступі зосередилася на темі онкогенетичного консультування як важливого елемента персоналізованої медицини, що сприяє покращенню якості життя пацієнтів.

Академік НАН України Елла Лібанова та член-кореспондент НАН України Олександр Гладун представили доповідь від Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в якій окреслили нагальні тренди демографічних процесів в Україні у контексті якості життя.

Академік НАН України Валерій Геєць, який займає посаду директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, разом зі своїми співавторами представив звіт, що розглядає трансформацію соціальної якості у сфері охорони здоров'я в умовах війни.

Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко та старший науковий співробітник цього Інституту кандидат юридичних наук Ольга Россильна акцентували увагу на соціально-правових аспектах якості життя пацієнтів на етапі реформування медичної галузі.

Міжнародний блок у рамках конференції відкрив професор Королівського інституту технологій, системної біології та статистики Ерік Аурель, який розповів про результати секвенування геномів великої когорти пацієнтів в епоху пандемії коронавірусної хвороби та онкологічні ризики. Програму конференції продовжив професор Стокгольмського університету Інгемар Ернберг, який зосередив увагу слухачів на ключових акцентах складних біологічних взаємодій пухлинних клітин та мікрооточення, які відіграють вирішальну роль у розробці нових підходів до діагностики і лікуванні раку.

У програмних доповідях розкрито багато інших актуальних тем для реалізації головної ідеї науково-практичної конференції: розробка сучасного алгоритму підвищення якості життя онкологічних хворих.

Під час професійних дискусій, які проходили в рамках конференції, було закладено основи для розробки та оновлення сучасних керівництв щодо діагностики та лікування актуальних захворювань. Це стало важливим кроком у реалізації найкращих досягнень колег, спрямованих на подальший прогрес у онкологічній науці та практиці. Деталі можна знайти в подальшій інформації.