Приблизно 40% військовополонених, які були звільнені, раніше числилися як зниклі безвісти, - повідомив Лубінець.
Згідно з інформацією, наданою РБК-Україна, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, висловив цю думку під час інтерв'ю для Sesrty.
Дмитро Лубінець наголосив, що особлива увага приділяється тяжкопораненим, тяжкохворим і жінкам. Всі військовослужбовці, внесені до реєстрів Національного інформаційного бюро, автоматично включаються до списків на обмін, незалежно від їхнього статусу - зниклий безвісти чи підтверджений військовополонений.
Україна підходить до питання своїх захисників з однаковою увагою та регулярно формує списки для обміну. Важливим моментом у цій діяльності є те, що приблизно 40% звільнених військовополонених раніше вважалися зниклими безвісти. Це підкреслює необхідність систематичного збору та подання списків усіх військових захисників і захисниць.
Незважаючи на всі зусилля, ініціативи з українського боку часто не отримують належної уваги з боку Росії.
"Наприклад, під час святкування мусульманами завершення посту Ораза-Байрам і католиками Великодня Україна виступила з ініціативою обміну військовополоненими, які належать до ісламської та католицької віри. Однак, запропоновані списки були проігноровані Російською Федерацією. Чи можна тут зрозуміти логіку дій Росії? Це риторичне питання", - підкреслив Дмитро.
За даними ООН, понад 95% українських військовополонених зазнали тортур у Росії. Серед методів - побиття, катування електричним струмом, психологічний тиск, знущання з використанням собак, змушування співати гімн Росії тощо. Повернуті з полону свідчать про жахливі умови: голод, брак води, тісні камери й повна відсутність гуманного ставлення.
Окрему тривогу викликає ситуація з викраденими дітьми. За різними оцінками, Росія вивезла понад 700 тисяч українських дітей, однак точні списки приховуються. За відомими даними, дітей депортують до віддалених регіонів Росії: Володимирської, Омської, Ростовської областей, а також на Сахалін та тимчасово окуповані території.
Лубінець зауважив, що навіть при поверненні хоча б однієї дитини щодня, для повернення всіх викрадених дітей Україні знадобиться понад 55 років. Російська сторона навмисно ускладнює пошук, постійно переміщуючи дітей між регіонами.
Незважаючи на виклики, Україна не припиняє своїх зусиль у захисті прав кожного громадянина. Регулярне оновлення списків, співпраця з міжнародними організаціями та розробка нових стратегій впливу на Російську Федерацію становлять важливу складову цієї діяльності. Дмитро підкреслив, що повернення кожної особи є найголовнішим завданням для держави.
