Мобілізація резервістів: за два роки це стало звичним явищем.

Вчився на очній формі в університеті, але зустрів "креативного" воєнкома і тепер - в навчальному центрі. Був заброньований, але в ТЦК "запідозрили", що незаконно, - і вже у військовій частині. УНІАН з'ясовував, як виконують мобілізаційні плани окремі ТЦК та СП.

Військовозобов'язані, які отримали відстрочку від мобілізації, не підлягають призову. Здавалося б, ситуація зрозуміла: або працівник заброньований підприємством, або має законну відстрочку через догляд за родичами чи навчання. Проте, деякі керівники територіальних центрів комплектування, здається, вважають, що повинні дотримуватися планів, нехтуючи законодавчими нормами, або ж вважають себе вище закону, призначаючи до служби, зокрема, студентів і тих, хто має бронь.

Останнім часом, під впливом фронтової ситуації, активно розглядається можливість зниження віку призову. Народний депутат і військовослужбовець ЗСУ Роман Лозинський у одному з інтерв'ю висловив думку, що нещодавнє зменшення призовного віку до 25 років може бути лише першим кроком. Деякі представники військових структур навіть виступають за зниження цього віку до 20 років. Однак, призов юнаків молодше 25 років вже відбувається за умови їхньої реєстрації у військовому обліку, хоча планується введення заборони на призов для осіб, які не досягли 25 років і мають обмежену придатність.

Молодь йде до війська і добровільно, хоча це далеко не хвиля 2022 року. Тож хвилю вирішили стимулювати силоміць.

Наприклад, один з військових комісарів вирішив внести нові кадри до армії, ігноруючи певні законодавчі норми. Відповідно до матеріалів з Єдиного державного реєстру судових рішень, він дав дозвіл на призов студента денної форми навчання з медичного університету в Полтаві, якому ще не виповнилося 25 років і який не мав жодної військової підготовки.

У ухвалі Одеського окружного адміністративного суду вказується, що керівник ТЦК навіть не перевірив підстави для надання відстрочки, що є його обов'язком відповідно до законодавства, і просто відправив студента до військової частини. Суд скасував наказ про мобілізацію лише через понад два роки після цього інциденту. Варто зазначити, що, хоча представники ТЦК не з'явилися на судове засідання, у них все ще є можливість повернути студента до армії, якщо їм удасться виграти справу в апеляційній інстанції.

Студента Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого мобілізували до війська на початку повномасштабного вторгнення. Як йдеться у рішенні суду, хлопець мав відстрочку від мобілізації у зв'язку з навчанням. Але це, як і в попередньому випадку, не завадило ТЦК відправити спудея до війська. Студент намагався повернутися до очного навчання без суду. Проте у задоволені відповідного рапорту про звільнення йому відмовили. А в ТЦК в усній формі натякнули, що "потяг пішов". Крапку в цій "суперечці" поставила Феміда, ухваливши рішення на користь студента. Але сталося це лише за два роки після мобілізації.

Не всім студентам, які прагнуть повернутися до навчання після примусової мобілізації, вдається реалізувати це бажання. Наприклад, у Кропивницькому суд відмовив у скасуванні мобілізації для одного з студентів Центральноукраїнського національного технічного університету. Судді дійшли висновку, що чоловік не скористався правом на відстрочку, оскільки не подав відповідну заяву до територіального центру комплектування. Вони також зазначили, що відповідно до рішення Верховного суду, він мав би самостійно повідомити про своє право на відстрочку. Окрім того, мобілізований не надіслав жодного рапорту про звільнення зі служби.

До речі, аналізуючи матеріали з Реєстру судових рішень, можна зазначити, що несвоєчасне надання підтверджуючих документів про право на відтермінування служби є однією з найпоширеніших причин відмови у наданні студентської відстрочки. Це проблема стосується як студентів молодшого, так і старшого віку.

Окремі військкомати не цураються поповнювати військо і шляхом залучення заброньованих працівників. Так, на Полтавщині керівник одного з ТЦК вирішив, що за неявку на ВЛК за повісткою, отриманою під підпис, заброньованих військовозобов'язаних потрібно не тільки штрафувати, а і відправляти до армії попри законодавчу заборону призову заброньованих. Однак у цій справі військовозобов'язаний до фронту не доїхав. Полтавський окружний адміністративний суд не розділив запал воєнкома і вирішив, що бронювання - дійсне й має працювати.

Інший заброньований працівник, попри наявність відповідного наказу Міністерства економіки, все ж встиг відчути на собі армійські реалії. Щодо нього представники ТЦК чомусь були впевнені, що військовозобов'язаний нечесно отримав бронь. Пізніше керівництво військової частини відмовило у звільненні, бо "законодавство не передбачає звільнення з війська через бронювання". Але чоловік пішов до суду.

Хмельницький окружний адміністративний суд у своєму рішенні зазначив, що військкомат взяв на себе функцію тлумачення законодавства, хоча не мав цього робити. Адже витяг про відстрочку (бронювання) видається тільки разом і на виконання наказу Мінекономіки про бронювання, який, у свою чергу, погоджується Міністерством оборони, а раніше - Генеральним штабом ЗСУ. Тобто, суд визнав незаконним наказ керівника військкомату про мобілізацію позивача. Однак лише зобов'язав військову частину повторно розглянути рапорт про звільнення чоловіка, "з урахуванням обставин, викладених у рішенні суду".

Оригінальний метод мобілізації резервістів розробив голова одного з територіальних центрів комплектування на Рівненщині. Він вирішив скасувати бронювання, оскільки вважав, що військовозобов'язаний не має дійсного тимчасового посвідчення. Чоловік швидко пройшов військово-лікарську комісію, отримав нове посвідчення, а згідно з розпорядженням керівника ТЦК та СП, був направлений до військової частини.

Як і в попередніх випадках, рапорт про звільнення мобілізованого в частині залишився без розгляду, тому чоловік вирішив відстоювати свої права в суді. І, на диво, військовий обліковий документ несподівано знайшовся. У рішення Рівненського окружного адміністративного суду зазначено, що військовозобов'язаний був заброньований на основі, як стверджував військовий комісар, втраченої документації. Суд підкреслив, що працівник ТЦК не має повноважень для оцінки законності наказу Міністерства економіки щодо бронювання.

Креативно підійшов до виконання своїх обов'язків і керівник одного з районних ТЦК на Дніпропетровщині. Попри те, що Генеральний штаб ще у 2023 році визначив перелік військово-облікових спеціальностей, які не підлягали бронюванню, згаданий воєнком вирішив його розширити і відмовив в оформлені відстрочки заброньованому наказом Міністерства економіки працівнику нафтової компанії.

Дніпропетровський оружний адмінсуд не зрозумів новаторських дій військкома і зобов'язав останнього надати відстрочку військовозобов'язаному. Апеляцію ТЦК навіть не розглядали.

Адвокат Ростислав Кравець підкреслює, що існує чіткий список причин для скасування бронювання, визначений постановою Кабінету Міністрів №76. Він також зазначає, що керівник ТЦК не має права самостійно приймати рішення про анулювання бронювання.

Однак на місцях, як зазвичай, існує власне бачення ситуації. Наприклад, у Запоріжжі один з територіальних центрів комплектування продемонстрував приклад швидкої мобілізації заброньованого працівника. Машиніст тепловоза "Запоріжсталі" мав дійсне бронювання. Проте 24 травня 2023 року його доставили до одного з районних військкоматів. 25 травня, відповідно до наказу начальника РТЦК, його призвали на військову службу в рамках мобілізації, а вже 26 травня він був зарахований до складу батальйону десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Військовозобов'язаний не погодився з рішенням ТЦК й пішов до суду. Запорізький окружний адмінсуд позов задовольнив і скасував мобілізаційні накази. Апеляція підтвердила рішення суду першої інстанції.

На Харківщині військовий комісар вирішив, що якщо виникає потреба у поповненні військових лав, то не варто чекати на завершення терміну бронювання. Він видав "бойову" повістку військовозобов'язаному та повідомив підприємство, яке забронювало чоловіка, що той підлягає мобілізації до ЗСУ. Запит компанії про пояснення причин дострокового виклику залишився без відповіді. Справу розглянув Харківський окружний адміністративний суд, який підтримав позицію територіального центру комплектування. У своєму рішенні суддя зазначив, що права військовозобов'язаного не були порушені, оскільки його не призвали до служби, а лише викликали за повісткою.

А от якщо компанія спочатку відпустила співробітника до війська, а потім згадала, що працівник чи то не вчасно попросив про бронь, або процедура бронювання не завершилася до його мобілізації, то назад дороги немає.

Так у березні 2022 року був мобілізований військовозобов'язаний на Дніпропетровщині. Відповідний наказ Міністерства економіки про його бронювання з'явився лише через два тижня після цього. Чоловік через суд спробував повернутися до цивільного життя, проте суд вирішив, що хоча і бронювання і було, але "хто не встиг, той запізнився", тому відмовив у задоволенні позову.

Незважаючи на численні судові процеси, що виникли внаслідок незаконної мобілізації заброньованих осіб, студентів та інших військовозобов'язаних, які мають право на відстрочку, не слід змішувати окремі випадки з загальною ситуацією. Так, випадкові трактування законодавства представниками ТЦК викликають незадоволення в Збройних силах. Однак найефективнішим способом боротьби з такими "відірваними" від дійсності діями є встановлення відповідальності за них. Відповідальність, що регулюється чіткими нормами.